Аліменти

Визначення і загальна характеристика

АЛІМЕ́НТИ (лат. alimentum — харчі, утрима­н­ня) — кошти, на­дані у ви­значених законом випадках одними особами на утрима­н­ня інших на під­ставі шлюбу, родин­них звʼязків, усиновле­н­ня. А. надаються добровільно або стягуються примусово з того, хто від­повід­но до закону зобовʼязаний утримувати ін. особу. Найпоширеніші А. — А. на утрима­н­ня неповноліт. або непраце­здат. повноліт. дітей. Кодекс законів про сімʼю, опіку, шлюб та акти громадян. стану УСРР 1926 перед­бачав право на А. неповнолітніх та непраце­здат. повноліт. дітей, непраце­здат. батьків та одного з по­друж­жя, а також тих, хто проживав спільно, але без реєстрації шлюбу, тобто у т. зв. фактичному шлюбі. Роз­мір А. ви­значав суд залежно від фактич. об­ставин. По­становою ЦВК та РНК СРСР від 27 червня 1936 встановлено нові правила ви­значе­н­ня роз­міру аліментів для неповноліт. дітей: 1/4 частина заробітку на одну дитину, 1/3 — на двох, 1/2 — на трьох та більше дітей. Указ Президії ВР СРСР від 8 липня 1944 встановив, що лише шлюб, зареєстр. в органах ЗАГСу, має юрид. значе­н­ня. З цього моменту право на А. особи, яка проживала у фактич. шлюбі, припинилося. Основи законодавства про шлюб та сімʼю СРСР та союз. республік 1968 та Кодекс про шлюб та сімʼю УРСР 1969 перед­бачили право на А. вагіт. дружини та дружини-матері від свого чоловіка до досягне­н­ня дитиною 1 року (1991 цей строк продовжено до 3 р.); право особи на А. після ро­зірва­н­ня шлюбу, за умови, що її непраце­здатність виникла не пізніше 1 року з моменту ро­зірва­н­ня шлюбу. 1992 встановлено мін. роз­мір А. на одну дитину — половина неоподатк. роз­міру доходів громадян. А. в такому роз­мірі встановлюються у тих випадках, коли платник А. має нерегулярний, нефіксований заробіток (дохід) чи одержує його натур. оплатою, а також тоді, коли стягне­н­ня A. пропорційно до заробітку (доходу) неможливе або утруднене. З осіб, які працюють у закордон. компаніях за контрактами і одержують заробітну плату лише за кордоном, А., від­повід­но до пункту 10 додатку до по­станови КМ України від 26 лютого 1993 «Про види заробітку (доходу), що під­лягають облікові при від­рахуван­ні аліментів», утримуються зі 100 % заробіт. плати, яку платник А. одержував до укладе­н­ня контракту, або виходячи з його заробіт. плати за остан. місяць роботи на час від­ʼ­їзду, або пʼятикрат. роз­міру неоподатк. мінімуму доходів громадян на час проведе­н­ня роз­рахунків. Роз­мір А. для неповноліт. дитини може бути зменшений, зокрема якщо батько є інвалідом 1-ї чи 2-ї групи, або дитина працює і має самост. заробіток. Право дитини на А. може бути припинене лише за однієї умови: дитина пере­буває на повному утриман­ні держ. організації. Якщо неповнолітні діти не мають батьків, обовʼязок щодо їх утрима­н­ня може бути покладений на діда, брата, сестру, а також на вітчима і мачуху та ін. осіб, які по­стійно виховували дитину й утримували її як члена своєї сімʼї. А. сплачують і повнолітні діти — на користь непраце­здат. батьків. Якщо в сімʼї кілька дітей, a позов предʼявлено до одного або кількох із них, суд при ви­значен­ні роз­міру А. повинен враховувати обовʼязок і ін. дітей утримувати батьків. Діти можуть бути звільнені від сплати А., якщо встановлено, що батьки ухилялися від батьків. обовʼязків. Матеріал. під­тримку одне одному зобовʼязані надавати і по­друж­жя, якщо хтось із них її потребує. Така допомога надається і після ро­зірва­н­ня шлюбу за умови, що той, хто потребує її, став непраце­здатним протягом одного року після роз­луче­н­ня. Роз­мір А. ви­значає суд залежно від заробітку (доходу) їх платника з урахува­н­ням матеріального і сімей. становища обох сторін, a також можливості отримувати А. від дітей. Чин­ний Кодекс про шлюб та сімʼю має низку недоліків та прогалин щодо алімент. зобовʼязань. Пита­н­ня про А. вирішують суди при роз­гляді позову щодо ро­зірва­н­ня шлюбу, за остан­ні роки це щорічно 2/3 від­повід­них суд. справ. Остан. часом зросла кількість випадків невикона­н­ня суд. рішень щодо стягне­н­ня А.: щороку надходить понад 1 млн від­повід­них виконав. документів та скарг щодо невикона­н­ня рішень — бл. 5 тис. Причини цього різні — високий рівень без­робі­т­тя, злиден­ність, тривалий роз­шук осіб, зобовʼязаних надавати кошти на утрима­н­ня дітей тощо. Від­повід­но до Кон­ституції України, держава повин­на надавати соц. допомогу дітям, які залишилися без матеріал. під­тримки з боку батьків. Актуальність цього зобовʼяза­н­ня зросла після ратифікації ВР України Конвенції ООН про права дитини. Суд може звільнити від обовʼязку сплачувати А. або обмежити цей обовʼязок у випадках: нетривалого пере­бува­н­ня по­друж­жя у шлюбі; негід. поведінки у шлюб. від­носинах того з по­друж­жя, хто потребує матеріал. допомоги; якщо непраце­здатність стала наслідком зло­вжива­н­ня спирт. напоями, наркот. засобами чи скоє­н­ня злочину. Право одного з по­друж­жя на А. припиняється в разі поновле­н­ня його праце­здатності або укладе­н­ня ним нового шлюбу.

Літ.: Матвеев Г. К. История брачно-семейного законодательства Украинской ССР. К., 1960; Ромовська З. В. Аліментні зобовʼяза­н­ня. Л., 1973; Индыченко С. П., Гопанчук В. С. Брачно-семейное право в во­просах и ответах. К., 1990; Ком­ментарий к Кодексу о браке и семье Украины. Х., 1992; Про види заробітку (доходу), що під­лягають облікові при від­рахуван­ні аліментів. По­станова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 № 146 // ЗП України. 1993. № 8; Права дитини: Зб. документів. Л., 1995; Кармазин О. Викона­н­ня судових рішень, повʼязаних із стягне­н­ням аліментів // ПрУ. 1995. № 11; Короткова Л., Вихров О. Під­вищувати від­повід­альність батьків за вихова­н­ня дітей // Там само. 1996. № 4; Взыскание алиментов. Москва, 1997; Законодавство України про шлюб, сімʼю та молодь. К., 1997; Сімейне право України. К., 1997; Законодавство України про шлюб, сімʼю та спадкува­н­ня. К., 1998; Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 // Закони України. 1998. Т. 14; Спів­ак В. М., Гопанчук В. С. Законодавство України про шлюб та сімʼю. К., 1998; Збірник між­народних правових документів України з питань соціально-правового захисту дітей. К., 1998; Гопанчук В. С. Семейное право (во­просы и ответы). К., 1998; Якименко О. О. Під­готовка аліментних справ до судового роз­гляду (судово-теоретичні аспекти). // ПрУ. 1999. № 8; Гелешко Н. Заборгованість з аліментів // ГУ. 2000, 19 трав.

З. В. Ромовська, П. А. Чеберяк

Завантажити статтю