Аліяга - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аліяга

АЛІЯ́ГА – річка у Тарутинському, Арцизькому та Кілійському районах Одеської області. Довж. 65 км, пл. басейну 467 км2. Бере початок на Пд.-Молдав. височині на Пд. Зх. від смт Тарутине. Далі протікає Причорноморноморською низовиною. Впадає в оз. Китай. Ліві притоки – Новоселівка і Кам’янка. Приймає також тимчас. водотоки з балок. Долина широка, у пониззі понад 2 км. Річище звивисте, завширшки 8–12 м. Є стариці. Живлення мішане дощове, снігове. Середньоріч. стік 3793 млн м3, у маловодні роки знижується до 0,914– 0,114 млн м3, річище місцями пересихає. Літня межень переривається дощовими паводками, висота яких іноді перевищує 2 м. Льодостав нестійкий, триває в середньому від кінця грудня до кінця лютого – поч. березня. У долині А. та її приток споруджено багато ставків-водосховищ, найбільші з них побл. сіл Новоселівка, Кам’янка, Холмське. Вода використовується для зрошення та госп.-побут. потреб. Частина басейну А. зрошується водами Дунаю, які подаються до Холмської зрошув. системи через оз. Китай. Із стічними водами з с.-г. угідь до А. потрапляють залишки хімікатів, що забруднюють воду, підвищують її мінералізацію у пониззі до 3–5 г/л.

Літ.: Агроклиматический справочник по Одесской области. Ленинград, 1958; Природа Одесской области. К.; О., 1979; Орошение на Одесщине. О., 1992.

Ю. О. Амброз

Стаття оновлена: 2001