Алма-Атинська декларація

АЛМА-АТИ́НСЬКА ДЕКЛАРА́ЦІЯ — один із основних установчих документів Співдружності Незалежних Держав, підписаний 21 грудня 1991 на найвищому рівні в м. Алма-Ата, який разом з Угодою про створення СНД (Мінськ, 8 грудня 1991) визначив принципи і характер нових взаємовідносин між колишніми радянськими республіками. Держави-учасниці Декларації: Україна, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменистан, Республіка Узбекистан. Від України декларацію підписав Президент України Л. Кравчук. У грудні 1993 до Співдружності приєдналася Грузія. Осн. положення: припинення існування СРСР з утворенням СНД; взаємне визнання і повага держ. суверенітету, суверен. рівності, територ. цілісності сторін Декларації, непорушність існуючих між ними кордонів; домовленість про взаємодію учасників Співдружності за принципом рівноправності через координуючі інститути, які не є наддержавними утвореннями, формуватимуться на паритетній основі згідно з порядком, обумовленим угодами між учасниками Співдружності; проголошення гарантій виконання міжнар. зобов’язань СРСР; єдиний контроль над ядерною зброєю; прагнення сторін до співробітництва у формуванні розвитку спільного екон. простору, заг.-європ. і євразійського ринків.

Завантажити статтю