Алмазов Владислав Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алмазов Владислав Борисович

АЛМА́ЗОВ Владислав Борисович (11. 10. 1932, Самара, РФ) – радіотехнік. Д-р тех. н. (1973), проф. (1977). Засл. діяч н. УРСР (1986). Закінчив Харків. артилерій. радіотех. академію (1962). Ад’юнкт, викл., ст. викл. Військ. інж. радіотех. академії ППО (Харків, 1962–79); нач. кафедри (1979–93), професор кафедри теор. основ радіолокації (1993–94), від 1994 – пров. н. с. наук. центру ВПС і ППО при Харків. військ. ун-ті. Наук. дослідж. у галузі теорії і практики військ. радіолокації (зокрема пасивної), провід. спеціаліст у галузі фундам. досліджень принципів побудови та ініціатор створення систем «пасивної радіолокації». У 1992– 2000 – президент АН приклад. радіоелектроніки.

Пр.: Лазерная локация. 1973; Методы пассивной локации. 1974; Преобразование Фурье частотно-модулированных колебаний. 1976 (співавт.); Получение и обработка радиолокационной информации. 1985 (співавт.); Основы теории радиолокации. 1992; Теоретические основы радиолокации. Ч. 2. 1996 (усі – Харків).

В. І. Карпенко, М. Г. Батурін

Стаття оновлена: 2001