Алмазов Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алмазов Олександр Іванович

АЛМА́ЗОВ Олександр Іванович (15(27). 08. 1859, с. Замаратине Тамбов. губ., Росія – 1912, Одеса) – богослов, юрист, фахівець із церковного права. Д-р богослов’я (1897), проф. (1898). Держ. нагороди. Закін. Лебедян. приход. у-ще (1868), Липецьке духовне уч-ще (1874) та церк.-практ. відділ Казан. духов. академії (1884), де був залишений на один рік у званні професор. стипендіата для занять на каф. літургіки. Від 1885 – викл. практ. кер-ва для пастирів літургіки та гомілетики у Сибір. духов. семінарії; від 1886 – помічник інспектора Казан. духов. академії; від 1887 – екстраординар. проф. церк. права при Новорос. ун-ті. У 1890–91 А. стажувався за кордоном. У 1894 вийшов з друку тритом. твір А. «Тайная исповедь в православной церкви» (Одеса), який став докт. дис., а в 1896 – «К истории молитв на разные случаи», у 1898 – «Профессор М. Ф. Красносельцев». Від 1898 – ординар. проф. каф. церк. права, 1902–04 – декан юрид. ф-ту Новорос. ун-ту. 1905 був у відрядженні за кордоном. 1906 А. отримав чин дійс. стат. радника і поїхав у відрядження вглиб імперії. У 1911–12 – помічник проректора, 1912 – засл. ординар. проф. каф. історії церкви Новорос. ун-ту.

Пр.: Лебедянский Троицкий монастырь: Историко-статистический очерк // Тамбов. епарх. вед. 1882. № 19–20, 22; История чинопоследований крещения и миропомазания. Казань, 1885; Тайная исповедь в православной церкви. Т. 1–3. О., 1894; К истории молитв на разные случаи. О., 1896.

Літ.: Маркевич А. М. Двадцатипятилетие императорского Новороссийского университета: Истор. записки и акад. списки. О., 1890; Венгеров С. А. Источники словаря русских писателей: В 4 т. С.-Петербург, 1900–17. Т. 1; Історія Одеського державного університету за 100 років. К., 1968; Юридический институт Одесского госуниверситета: Истор. очерк. О., 1996; Новороссийский университет в воспоминаниях современников: К 135-летию Одес. ун-та. О., 1999; Венгеров; Професори О(Н)У.

Л. Ю. Кудінова

Стаття оновлена: 2001