Алупка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алупка

АЛУ́ПКА – місто АР Крим, підпорядковане Ялтинській міській раді. Знаходиться на Південному березі Криму (простяглось на 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне та мор. сполучення. Із центром Криму та ін. насел. пунктами А. з’єднує автотраса Севастополь – Ялта – Сімферополь – Феодосія; міський транспорт – один кільцевий маршрут автобуса. Пл. 3,2 км2. Насел. 10,5 тис. осіб (2000); проживають українці, росіяни, крим. татари та ін. А. – примор. клімат. курорт Пд. берега Криму, розташ. на пд. схилах Крим. гір, біля підніжжя г. Ай-Петрі. Середня т-ра січня–лютого +3°, +4 °С, серпня +24,6 °С. Опадів 400 мм на рік, кількість год. соняч. сяйва – 2150 на рік, відносна вологість повітря 69 %. Купальний сезон триває від травня до жовтня (серед. т-ра води влітку +22°, +28 °С). А. – одне з найдавніших поселень Криму. Поселення первіс. людини датується 8 тис. до н. е. У 4–5 ст. до н. е. тут з’явилися колонії давніх греків, а в наступні віки на узбережжі, змінюючи один одного, побували римляни, сармати, готи, алани, гуни. Уперше згадується в писемних джерелах 10 ст. під назвою «Алубіка». У 14 ст. була генуезьким портом Люпіка. Від 1783 – у складі Рос. імперії, належала князеві Г. Потьомкіну, від 1823 – графу М. Воронцову. Від 1865 в А. почали будувати вілли, дачі, відкривати пансіонати для найбагатших людей Росії. На поч. 20 ст. стає популяр. курортом, на території якого було бл. 200 великих приват. курорт. об’єктів. У різні роки тут лікувалися й відпочивали Ф. Шаляпін, М. Горький, В. Брюсов, І. Бунін, М. Коцюбинський, Леся Українка, С. Рахманінов та ін. Після громадян. війни в А. було організ. 22 здравниці. У 20–30-х рр. планомірно створювали інфраструктуру поселення, будували курортні заклади. Від 1938 – місто. До 1941 у місті функціонувало 24 оздоровниці різного профілю, 3 різномовні школи, побудовано лікарню тощо. У 70–90-х рр. на Сх. А. з’явився комплекс відпочинку пансіонат «Воронцов», а на Зх. – «Південнобереговий». Нині в місті 13 укрупнених оздоровниць, серед них одна з найбільших дитячих – санаторій, названий ім’ям засновника проф. О. Боброва (лікують кістково-суглоб. та уролог. туберкульоз), пансіонат. В А. – відділ. винрадгоспу «Лівадія», вироб.-демонстрац. комплекс ВО «Масандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера» і «Портвейн червоний» та вироб.-дегустац.), лісництво. Діють 2 заг.-осв. та дит. муз. шк., респ. санаторна шк.-інтернат (лікування органів дихання); лікарня, поліклініка; міський центр культури та дозвілля, база вироб.-худож. практики студентів С.-Петербур. Академії художеств; 2 б-ки, 2 готелі, відділ. 2-х банків. Є 2 реліг. громади (православна і євангел. християн-баптистів). У місті – Алупкинський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей засл. художника України Я. Басова; музей-кімната і погруддя уродженця міста, двічі Героя Рад. Союзу льотчика С. Амет-Хана; пам’ятник проф. О. Боброву. Іменем «А.» названа мала планета № 2508.

Літ.: Речмедин И. О. Солнечный Крым: Физико-географический очерк. К., 1976; Тимофеев Л. П., Царин А. П. Алупка: Путеводитель. Сф., 1985; Галиченко А. А., Царин А. П. Алупка. Дворец и парк: Альбом. К., 1992.

А. В. Мальцева

Стаття оновлена: 2001