Алушта - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алушта

АЛУ́ШТА – місто республіканського підпорядкування АР Крим. Знаходиться на березі Чорного м., у долинах річок Улу-Узень і Демерджі, оточене амфітеатром Гол. пасма Крим. гір, за 45 км від Сімферополя та за 32 км від Ялти, з якими має автобусне і тролейбусне сполучення. У місті пристань, тролейбус. та автобус. вокзали. Пл. 6,0 км2. Насел. 34,8 тис. осіб (1999): українці – 23,2 %, росіяни – 71,6 %, крим. татари – 3,4 %, а також представники 10-ти ін. національностей. Ранні археол. знахідки на тер. А. – епохи неоліту, таврські поселення 4–3 ст. до н. е. змінюються старогрец. та староримськими. Перша письмова згадка про А. належить до 6 ст. у зв’язку з буд-вом фортеці Алустон за наказом візант. імператора Юстиніана І. Від поч. 1 ст. н. е. тер. А. була у сфері впливу аланів, гунів, скіфів, готів, Хазар. каганату, Золотої Орди, ґенуезців, феодоритів, Осман. імперії. 1783 разом з ін. крим. землями включена до складу Рос. імперії. Як місто існує від 1902. Від 1962 – місто обл. (нині респ.) підпорядкування. А. – примор. клімат. курорт Південного берега Криму, відомий з кінця 19 ст. Клімат субтропіч. середземномор. типу, посушливий, жаркий, з м’якою зимою. Середня т-ра лютого +2,8 °С, серпня +23,8 °С. Опадів 430 мм на рік, кількість годин соняч. сяйва – бл. 2320 на рік, найменша відносна вологість повітря у серпні – 63–68 %. Купал. сезон триває від серед. травня до серед. жовтня (т-ра води 20 °С і більше). Курортна зона А. (від г. Аюдаг до с-ща Привітне – 80 км берег. смуги) містить 78 санаторно-курорт. закладів. Найпопулярніші – «Крим», «Дубна», «Золотий колос», «Славутич», «Утьос», «Алушта». На цій території – 5 турист. баз, 3 міські готелі. В А. – з-д залізобетон. конструкцій, молоко- та хлібокомбінати, ефіроолійний з-д; 4 виноробні радгоспи-заводи, що входять до ВО «Масандра», виробляють понад 20 популяр. марок вин. Є держлісгосп, держ. мислив. госп-во, Крим. гірсько-лісова н.-д. станція Укр. ін-ту лісового госп-ва і агролісомеліорації. На тер. А. – 13 заг.-осв., муз. та худож. шк., ПТУ, 3 філії ВНЗів. Мед. обслуговування здійснюють міська лікарня з 7-ми відділ., 3 поліклініки, зокрема зубопротезна, та жін. консультація. Є 2 б-ки, відділ. 3-х банків, музеї: істор.-краєзнав.; літ.-меморіальний письменника С. Сергєєва-Ценського, який жив тут у 1906–41, 1946–58; літературний І. Шмельова – видат. представника рос. еміграції, який жив у А. 1918–21; Будинок-музей акад. арх-ри О. Бекетова; музей природи і дендрозоопарк Кримського заповідника. На тер. заповідника – цілюще джерело мінералізов. води зі значним вмістом срібла. Біля джерела в 19 ст. був засн. монастир Козьми та Даміана. Побл. А. – мальовничий водоспад Джур-Джур (15 м). Найвидатніші історичні пам’ятки: візантій. фортеця Алустон (6 ст.) з вежами (13–15 ст.); середньовічне укріплення Фуна (12– 15 ст.), церква Всіх кримських святих та Федора Стратилата (19 ст.). У місті – пам’ятники О. Пушкіну, М. Горькому, С. Сергєєву-Ценському, членам уряду Респ. Таврида, пам’ятні знаки на честь крим. партизанів та рад. воїнів-визволителів.

Літ.: Перепелица Г. Алушта: Истор. очерк. Сф., 1961; Гиргенс Г. Алушта: Путеводитель. Сф., 1986; Когонашвили К. Алушта // Краткий словарь истории Крыма. Сф., 1995; Алушта: Курортно-турист. справоч. Сф., 1998; Ямская Л. Козьмодамиановский монастырь. Сф., 1999.

Н. М. Онищенко

Стаття оновлена: 2001