Алчевська Христина Данилівна

АЛЧЕ́ВСЬКА Христина Данилівна (псевд. — Українка; 04(16). 04. 1841, с. Борзна Чернігівської губ., нині місто Чернігівської обл. — 15. 08. 1920, Харків) — педагог, діячка народної освіти, письмен­ниця, публіцист. Дружина Олексія Алчевського, мати Григорія, Миколи, Івана та Христини Алчевських. У 18-річному віці стала кореспонденткою «Колокола» О. Герцена. 1862 заснувала харківську жіночу недільну школу, в якій викладала. Після закри­т­тя (1863) недільних шкіл проводила заня­т­тя вдома. 1870 склала іспит на право викла­да­н­ня і домоглася офіційного до­зволу від­кри­т­тя школи для дорослих. За 57 років у ній на­вчалося понад 17 тисяч осіб. Школа А. стала взірцем і методичним центром недільних шкіл у Росії (була єдиною школою із 300, що мала власне приміще­н­ня; нині тут ви­ставковий зал Харківського художнього музею; на будинку встановлено меморіальну дошку). Брала активну участь у роботі гуртка «Громада», заснованого О. Алчевським. У 1884–1906 очолювала авторський колектив, який укладав критико-бібліо­графічний покажчик літератури «Что читать народу?». На Всесвітній ви­ставці у Парижі (1889) він отримав найвищу оцінку, і А. було обрано президентом Всесвітньої Ліги просвіти. А. організувала громадську комісію з науковців Харкова, Києва та інших міст, яка вперше склала систематичний трирічний курс для на­вча­н­ня дорослих. Цей курс, що охоплював, окрім на­вча­н­ня елементарної грамотності, ви­вче­н­ня гео­графії, історії, право­знавства, став основою «Книги взрослых», 1-й рік (1899) мав 16 ви­дань; 2-й (1900) — 12 ви­дань; 3-й (1990) — 9 ви­дань. У своїй харківській садибі разом з чоловіком установила погру­д­дя Т. Шевченка (1899) роботи петербурзького скульптора В. Беклемішева. Це був перший в Україні памʼятник Кобзарю. Автор мемуарів «Пере­думаное и пере­житое» (Москва, 1912) та упорядник «Каталогу книг» і «Про­грам викла­да­н­ня у недільних школах». 1890– 1900 — учасниця педагогічних ви­ставок у Парижі, а в 1895–96 — у Москві та Нижньому Новгороді. У 1895– 1906 А. друкувалася в журналі «Рус­ская школа». Спів­працювала з про­гресивним російським журналом «Школа и жизнь», де на­друковано її ста­т­тю «Школьные праздники», у якій ішлося про ставле­н­ня до народної творчості і літератури в школі. А. також автор багатьох статей у журналах «Рус­ская мысль», «Вестник Европы», «Северный вестник». 1912 у журналі «Рідний край» Олени Пчілки на­друковано опис від­значе­н­ня в недільній школі 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка, під заголовком «Шевченкове свято в школі (Із щоден­ника учительки недільної школи)». У журналі «Детское чтение» А. друкувала власні оповіда­н­ня. Зу­стрічалася й листувалася з І. Франком, М. Павликом, Л. Толстим, Ф. Достоєвським, І. Тургенєвим, А. Чеховим, В. Короленком. Удостоєна високих між­народних літературних і педагогічних нагород, золотих медалей московських і петербурзьких товариств пошире­н­ня в народі грамотності.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю