Розмір шрифту

A

Алчевський коксохімічний завод

АЛЧЕ́ВСЬКИЙ КОКСОХІМІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д — промислове під­приємство з виробництва коксу та хімічної продукції на основі термічної пере­робки вугі­л­ля. Під­порядк. Держ. комітету пром. політики України, входить до складу багато­профіл. обʼ­єдн. «Укркокс». Засн. 1929 як Алчевський коксобензольний завод № 19 на базі кокс. цеху Алчевського металургійного комбінату, від 1931 — Ворошилов. коксобензол. завод № 19, від 1939 — Держ. Союз. Ворошилов. коксохім. завод, від 1954 — Ворошилов. коксохім. завод, від 1961 — Комунар. коксохім. завод, від 1995 — ВАТ А. к. з. із держ., від 2000 — з колект. формою власності. У різні роки завод під­порядковувався різним союз. та респ. мін-вам та комітетам. Буд-во заводу роз­почато 1927, у 1929 введено в екс­плуатацію вуглефабрику, 2 кокс. батареї заг. продуктивністю 60,2 тис. т на рік, бензол. і смолоперегін. цехи, у 1932 — ще 2 кокс. батареї, вуглефабрику, цех хім. пере­робки продуктів горі­н­ня. 1935, із запуском цеху ректифікації, завод став під­приємством з повним вироб. циклом, що до­зволило у 1936 виробити 1 млн т коксу. 1941 А. к. з. еваку­йований до Росії (м. Кузнецьк, згодом м. Магнітогорськ). Після звільне­н­ня Алчевська від нім. окупації у 1942 завод від­новлено і у 1944 отримано перший кокс. 1950 від­будову заводу фактично закінчено і випуск коксу досяг довоєн. рівня. У 1955–57 збудовано нові кокс. батареї № 5–8 продуктивністю 1,82 млн т коксу на рік, вуглепідготовчий і сірчанокислот. цехи та цех уловлюва­н­ня № 2; у 1958 роз­почато будівництво кокс. батарей № 9–12, які введено в дію 1962. Проект. потужності завод досягнув 1963, а згодом і пере­вищив її. 1971 завод нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 1972–74 — технічно пере­обладнано батареї № 2 кокс. цеху № 1. У березні 1975 ви­дано 100-міль­йон­ну тонну коксу від часу заснува­н­ня заводу. У 1982–86 обновлено осн. фонди кокс. батарей № 5–8, вирішено про­блеми покраще­н­ня під­готовки шихти для коксува­н­ня, первин­ного охолодже­н­ня і по­да­н­ня кокс. газу, побудовано установку без­пилової видачі коксу тощо. 1989 роз­почато тех. пере­у­статкува­н­ня і рекон­струкцію кокс. цеху № 3, перший етап якого закінчився введе­н­ням в екс­плуатацію кокс. батареї № 9-біс з новим вуглепідготовчим і теплосиловим цехами, біо­хім. очище­н­ням вод, з викори­ста­н­ням уперше в СРСР ліцензій. технології коксува­н­ня з попередньо трамбованою ши­хтою, що до­зволяє виробляти високо­якіс. домен. кокс і вилучити із сировин. бази гостродефіцитне вугі­л­ля марки «К». У січні 1993 отримано перший кокс із за­стосува­н­ням за­значеної технології. Одночасно з батареєю № 9-біс на заводі закінчено будівництво від­діле­н­ня дис­тиляції бензолу з пере­довою технологією — на­гріва­н­ням по­глинал. масла у трубча­стій печі, збудовано 3 парові котли продуктивністю по 50 т/год. пару. Нині завод випускає кокс домен­ний, горішок та дрібняк коксові, смолу камʼяновугільну та важку, сульфат амонію, бензол сирий, бензол. фракцію ароматизовану, феноляти зі стіч. вод, сірчану кислоту тощо. Кокс, що виготовляється на батареї № 9-біс, використовується в домен. виробництві, зокрема на заводі «Криворіж­сталь» в домен. печі потуж. 5000 м3. Станом на 1999 завод виконав план з виробництва коксу валового 6 % вологості на 101,2 %, від­вантаживши споживачам понад 1900 тис. т коксу, збільшив виробництво коксу в 1,15 разів, отримав приріст у виробництві понад 240 тис. т і у обʼємі реалізації — понад 21 млн грн; за 11 місяців 2000 виробництво коксу валового 6 % вологості становило 101,2 %, металург. коксу — 101,5 %, смоли камʼяновугільної — 100,1 %, сульфату амонію — 101,8 %, фенолятів зі стіч. вод — 186,1 %, сірчаної кислоти — 117,2 %, кокс. газу — 101,9 % тощо. У 2000 порівняно з 1999 обʼєм товар. продукції виріс у 2,7 раза і склав 242,6 млн грн, приріст обʼєму реалізації до 1999 склав понад 150 млн грн. Частка виробництва осн. продукції заводу у заг. обʼємі обʼ­єдн. «Укркокс» становить понад 10 % виробництва коксу та смоли камʼяновугільної. У 2000 на заводі вперше в Україні отримано нову продукцію — трилон-Б. Протягом багатьох років завод екс­портує кокс домен­ний, сульфат амонію, смолу камʼяновугільну. Роз­роблено комплексну систему керува­н­ня з енерго­збереже­н­ня, завдяки якій за остан­ні 4 роки енергоємність продукції зменшено на 40 %. У процесі терміч. пере­робки вугі­л­ля завод виробляє понад 800 млн м3 кокс. газу на рік, який використовують для обі­гріва­н­ня кокс. батарей, у котельні заводу для виробле­н­ня пари та на Алчевському металург. комбінаті. Для ефективнішого викори­ста­н­ня кокс. газу роз­роблено проект «Електро­енергетичний комплекс котлів № 1, 2, 3», за яким перед­бачається виробляти бл. 27 млн кВт/год. електро­енергії на рік, що зменшить її спожива­н­ня заводом від енергосистеми на 30 %. Підпр-во має значний житл. фонд, Будинок культури, 6 дит. до­шкіл. закладів, базу від­починку тощо. Перший дир. і кер. проекту заводу — В. Козирев (1925–30), від 1996 завод очолює В. Чуб.

Л. М. Пелих

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
1
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Підприємcтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
43870
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
228
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 6
  • середня позиція у результатах пошуку: 12
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 12):
Бібліографічний опис:

Алчевський коксохімічний завод / Л. М. Пелих // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-43870.

Alchevskyi koksokhimichnyi zavod / L. M. Pelykh // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2001, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-43870.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору