Алчевський металургійний комбінат

АЛЧЕ́ВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ КОМБІНА́Т — під­приємство металургійної промисловості. Засн. у травні 1896 на базі Донецько-Юрʼїв. металург. товариства, коли було запущено першу домен­ну піч. Форма власності: приватна (1896– 1920), держ. (1920–99), від 1999 — держ.-акціонерна. 1900 завод мав уже по 4 домен­ні та мартен. печі, 5 прокат. станів та допоміжні цехи. Тут уперше побудовано й освоєно великовантажні мартен. печі місткістю понад 500 т, за­проваджено виробництво двошар. нержавіючого листа. 1913 обсяг виробництва чавуну становив 217 тис. т, сталі — 251 тис. т, сорт. та дріб. прокату — 210 тис. т. Спочатку А. м. к. використовував кокс, який виробляли на кокс. батареях Алексєєвського гірничо-промислового товариства, а також продукцією Па­влов. рудника. Згодом на базі кокс. цеху А. м. к. створено самост. під­приємство — Алчевський коксобензол. завод № 19 (нині Алчевський коксохімічний завод), який став осн. по­стачальником коксу для металург. заводу. Для пере­орієнтува­н­ня роз­витку чорної металургії у 1923–26 завод зупинено. 1925 на від­новле­н­ня заводу асигновано 2 млн 113 тис. крб. У 1952–61 від­булась значна рекон­струкція комбінату: збудовано 3 нові потужні мартен. печі, товстолист. стани 2250 і 2800, блюмінг-слябінг 1150, агломерац. ф-ку тощо. 1966 став до ладу великосортний стан 600; 1977 — найбільша в Донбасі домен­на піч обʼємом 3 тис. м³ та двован­на мартен. піч; 1991 — двован­ний прямотечійний сталеплавильний агрегат, освоєно виробництво нових марок сталі, асортименту товстолист. та фасон. прокату, впроваджено метод від­новле­н­ня та виготовле­н­ня деталей металургійного устаткува­н­ня за допомогою наплавлюва­н­ня й зварюва­н­ня. В окремі роки А. м. к. виробляв 4800 тис. т чавуну, 4175 тис. т сталі, 3350 тис. т прокату. З-д нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора (1948) та орденом Жовтневої Революції (1971). За успіхи у виробництві багатьом працівникам присвоєно зва­н­ня Героя Соц. Праці, зокрема й дир. П. Гмирі (1937– 61), Державною премією СРСР від­значено сталеварів А. Качалова та А. Сбитнєва, Державною премією УРСР — горнового В. Марченка, сталевара А. Мірошниченка, вальцювальника С. Овилка, інж. С. Шехтера. Нині ВАТ А. м. к. — під­приємство з повним металург. циклом, що випускає складний асортимент продукції, ві­домої у понад 30 країнах світу: чавун, сталь, товстолист. прокат, двошар. лист і лист зі спец. властивостями, фасон. і великосорт. прокат, помольні кулі, сталевий литий і колотий дріб, метал. шпали й товари госп. вжитку. Має 7 осн. цехів (агломераційний, домен­ний, мартенівський, обтискний, два товстолистові, сорто­прокатний) і виробляє 1 822 500 т чавуну, 2 480 100 т сталі, 515 000 т листового і 1 488 500 т сортового прокату. Продукція А. м. к. конкуренто­спроможна на світовому ринку. На комбінаті виробляють: слябів і блюмів — 4 230 000 т за рік, листового прокату із вуглец., низьколегов., легов. марок сталі — 1 420 000 т за рік, сортового прокату — 1 600 000 т за рік (круг, квадрат, швелер, двотавр, шахтна стійка, кутик, рейки вузької колії тощо). У заг.-укр. обсязі виробництва цієї продукції частка комбінату становить 10 %. Екс­портується щорічно 60–80 % продукції — до країн європ., азіат. і амер. регіонів. На замовле­н­ня листова сталь по­стачається в термооб­робл. і травленому стані, з ультра­звук. контролем якості готової продукції. Алчевську сталь широко використовують у суднобудуван­ні, атом. та хім. машинобудуван­ні, для виробництва газо­проводів, тракторів тощо. Продукцію А. м. к. високо оцінили між­нар. сертифікат. центр «Ллойд Реґістр» (Англія), Товариство тех. на­гляду «Тюф Берлін– Бранденбурґ», Амер. бюро суднобудува­н­ня та ін. 1995 ВАТ А. м. к. присуджено між­нар. призи «За комерц. успіх» (1995) та «За кращу торгову марку» (Ві­день, 1999). Роз­винена соц. сфера комбінату, до якої входять: мед.-сан. частина для на­да­н­ня цілодоб. допомоги працівникам у складі: поліклініки, пунктів охорони здоровʼя, стаціонару, від­ділів травматології, нейрохірургії; оздоров. комплекс, що включає палац спорту, санаторій-профілакторій, базу від­починку, спортивний та трудовий табір від­починку; Палац культури; житл.-комунальна служба; дит. до­шкільні заклади та ін. На кошти під­приємства в Алчевську побудовано багато обʼєктів соц. та культурно-побутового при­значе­н­ня, пологовий будинок, санаторій, значну кількість житла, стадіон, реконстру­йовано міську поліклініку та школу тощо. Першим дир. заводу був К. Цікс (1895–96), нині Е. Цкітішвілі (від 1999).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю