Альберта - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альберта

АЛЬБЕ́РТА (Alberta) – одна з трьох степових провінцій на південному Заході Канади. Створ. 1905. Пл. 661 190 км2. Насел. 2,959 млн осіб (1999), з-поміж них англійці, шотландці, ірландці, німці, шведи, українці, французи, поляки, голландці та ін. Найбільші міста: Едмонтон (адм. центр), Калґарі. Рельєф А. – височина, що поступово підвищується від 350 м на Пн. Сх. до 1000 м – побл. підніжжя Скелястих гір на Пд. Зх. (верхи Скелястих гір сягають до 4000 м). Клімат – континентальний, помірно холодний; частка атмосфер. опадів зменшується у пд. напрямі. Річна сума атмосфер. опадів 488 мм, серед. т-ра для Едмонтона: січні – 11,8 °С, липні +16,4 °С. Пд. А. покриває степ, а середню частину – лісостеп. На Пн. – ліс. Економіка А. пов’язана з природними ресурсами. Нафтогазова, гірнича пром-сть і лісівництво складають понад половину пром. вироб-ва А. Розвинені також хім. та переробна пром-сть. С. госп-во (в минулому найважливіша ділянка економіки А.) втратило панівне становище в економіці, проте зберігає міцні позиції: зерн. культури – яра пшениця, овес, ячмінь – становлять 1/4 продукції Канади, пром. рослини – цукр. буряк, льон – 40 % продукції Канади; розвинене тваринництво. За канад. переписом 1991, кількість осіб укр. походження в А. становила 266 230, з них 161 875 – особи мішаного походження. Українці становлять прибл. 10,5 % усього насел. провінції і є третьою за чисельністю після британців і німців етніч. групою А. 45 480 осіб вважають укр. мову рідною. Найважливішими центрами укр. поселення в А. є міста Едмонтон (121,3 тис. осіб, з них 68 690 мішаного походження) і Калґарі (52 365 осіб, з них 37 397 мішаного походження) та низка поселень сх.-центр. р-ну. Перші українці в А. – І. Пилипів і В. Єленяк – з’явилися 1891, разом з ін. краянами з Калуського пов. поселилися в околиці Една-Стар на Пн. Сх. від Едмонтона 1892. Наступні укр. іммігранти до А. почали селитися на сусід. землях у сх. напрямку. До 1914 вони створили великий р-н скупчення укр. насел., який розкинувся від Едни-Стар на 110 км на Зх., на Сх. до Слави та прибл. на 70 км від Смокі-Лейк на Пн. і майже до Мондер-Веґревиль на Пд. Більшість поселенців була з Галичини, частина з Буковини. Топонімічні назви цього р-ну виявляють його укр. характер: Згода, Київ, Мирнам, Буковина, Вільна, Бучач та ін. Невеликими осередками українці почали селитися також на Пд. Зх. від Едмонтона (околиця Ледук) і на Пд. Сх. від Едмонтона біля Вайкінґа. У міжвоєн. період українці поселилися на землях в околиці Піс-Рівер. Найпотужніша хвиля укр. імміграції до А. була від 1891 до 1914. У переважній більшості перші укр. поселенці в А. були хліборобами, незначна кількість працювала у містах робітниками та шахтарями в пд.-сх. частині провінції (околиця Кровз Нест Пес) та у містах Дромгелер і Летбридж. У міжвоєн. період деякі українці стали підприємцями та почали займатися профес. діяльністю. Нині українці працюють у різних галузях пром. вироб-ва, с. госп-ва; є підприємці, науковці, митці. В укр. осередках церкви були першими будівлями, які зводила громадськість. Найбільша кількість українців А. належить до УГКЦ, яка мала окрему екзархію (пізніше єпархію) для провінції від 1937.

Переважна більшість священиків УГКЦ в А. належить до монашого чину Василіян, які вперше приїхали в А. 1902 і осіли в околиці Мондера, де 1923 побудували свій монастир. Від 1931 в Едмонтоні видається греко-катол. тижневик «Українські вісті», що має також окрему англомовну редакцію. Другою за кількістю вірних є УПЦ, яка почала організовувати парафії від 1920-х рр. і користувалася підтримкою укр. інтелігенції. У початк. період чимало укр. поселенців А., переважно з Буковини, належали до РПЦ. Після 1-ї світ. війни підтримка цієї церкви між українцями почала зменшуватися. Першими укр. т-вами в А. були читальні, театр. та муз. колективи. У міжвоєн. період українці А. побудували понад 120 нар. домів для проведення культ.-осв. діяльності та розваг. У цей же час почалося поширення в А. тих нових реліг. і сусп. орг-цій, які були діяльні у Канаді.

З часом, унаслідок переселення знач. кількості насел. з сільс. околиць, багато з орг-цій і нар. домів стали недіяльними, але створювалися нові громад. т-ва, і громад. життя лишалося активним. Держ. школи в А. дозволяли двомовну укр.-англ. освіту до 1913, коли двомовні школи були скасовані, після чого вивчали укр. мову і літ-ру у т. зв. рідних школах при церквах чи нар. домах. Від 1959 укр. мову запроваджено як предмет навчання в серед. школах. Від 1974 двомовна програма навчання відновлена в провінцій. держ. школах. А. – важливий центр укр. студій у Канаді. Від 1957 Курси з укр. мови, літ-ри, етнографії діють при славістич. відділі Альберт. ун-ту. При ун-ті засн. Канадський інститут українських студій (КІУС, 1976), Кафедру української культури та етнографії ім. Гуцуляків (1989). В Едмонтоні від 1987 діє Український центр засобів і розвитку, що займається різними нац. і міжнар. культурними і екон. проектами. Від 1975 за 50 км на Сх. від Едмонтона створ. Альберт. держ. музей під відкритим небом «Культурна спадщина українського села», в якому відтворено арх-ру і побут укр. поселень А. періоду 1892–1930. Завдяки старанням уряду А. і КІУСу в 1992 створ. екомузей «Калиновий край», до якого входить р-н укр. поселення в сх.-центр. А. і який зберігає та представляє перед широкою публікою його культурні та істор. моменти. В А. засн. драм. гурток т-ва «Самооборона». Політ. життя українців в А. має свою історію: першим провінцій. послом укр. походження був А. Шандро (1913), першим федерал. послом укр. походження – М. Лучкович (1926–35). Федерал. послами з укр. А. були: А. Глинка (1940–49), І. Дікур (1947–57), А. Головач (1953–58), В. Скорейко (1958–74) і С. Папроцький (1968–93); провінційними – П. Міськів (1930–35), І. Горецький (1930–35), В. Томин (1935–40 і 1959–71), А. Головач (1959–71), А. Гоголь (1971–79) і Ю. Козяк (1971–86). Мерами м. Едмонтон були В. Гавриляк (1952–59, 1963–65 і 1974–75) та Л. Дікур (1983–88, він же в 1988–94 – голова Ліберальної партії А.). 1975 до парламенту А. входило 68 українців.

Літ.: Кириленко О. Українці в Америці. Відень, 1916; J. G. MacGregor. Vilni Zemli-Free Lands: The Ukrainian Settlement of Alberta. Toronto, 1969; M. Kostash. All of Baba’s Children. Edmonton, 1977; H. Potrebento. On Streets of Gold: A Social History of Ukrainians in Alberta. Vancouver, 1977; Куропась М. Історія української міґрації в Америці. Збереження культурної спадщини. Нью-Йорк, 1984; O. Martynowych.The Ukrainian Bloc Settlement in East Central Alberta: A History. Alberta Historic Sites Occasional Paper. Edmonton, 1985. № 10.

С. Макух

Стаття оновлена: 2001