Компроміс політичний - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Компроміс політичний

КОМПРОМІ́С ПОЛІТИ́ЧНИЙ – угода між сторонами політичного конфлікту або між політичними конкурентами, яка заснована на взаємних поступках і прийнятності умов, передбачених нею, що сприяє позитивному розв’язанню конфліктної си­­туації. К. п., як правило, є тимчас. угодою. Здійснюючи обмін поступками, сторони приховують своє невдоволення його зміс­том і недовіру до опонента. К. п. не усуває глибин. причин протиріч, а тому фактично залишається «відкладеним конфліктом», хоча й допомагає зберегти мир­ні стосунки між сторонами. Він ефектив. у випадках, коли обидві сторони мають взаємовиключні інтереси за рівноваги сил; коли вони усвідомлюють необхідність припинення відкритої боротьби при дефіциті часу; коли ін. способи вирішення про­тиріч виявилися неефектив.; коли тимчас. рішення задовольняє обидві сторони. Досягнення К. п. передбачає кілька етапів: уточнення інтересів і позицій кожної зі сторін, визначення допустимої межі поступок, позначення зони збігу інтересів, узгодження позицій і розроблення домовленостей. Учасникам конфлікту потрібно враховувати особливість конкрет. політ. ситуації і залишати можливість для корегування стилю поведінки у майбутньому. К. п. у політ. конфлікті не виключає використання в майбутньому різних комбінацій ін. стратегій – спів­праці, суперництва, уникнення, пристосування. При цьому вибір стратегії залежить від співвідношення сил, а ключову роль відіграє наявність ресурсів і союзників у кожної зі сторін конфлікту. У політ. сфері всередині країни К. п. забезпечує баланс між різними політ. силами, пред­ставленими політ. партіями, сусп.-політ. рухами, групами інтересів, а також між різними угрупованнями за лідерство в державі, пар­тії, русі тощо. Ці угруповання за­­звичай не оформлені в об’єд­нання, проте їхні інтереси завжди пов’язані з боротьбою за владу, що і є осн. причиною кон­флікт. ситуацій. К. п. – найефек­тивніша стратегія у врегулюван­ні етнополіт. конфліктів. Вирішал. мірою це пов’язано з тим, що повного задоволення потреб у таких конфліктах важко досягнути, а суперництво може призвести до їхньої ескалації. К. п. у міжнар. відносинах передбачає участь у досягненні угоди представників держав-сторін конфлікту, міжнар. уряд. і не­уряд. орг-цій, держав-посередників на основі принципів і норм міжнар. права. Позитив. наслідок укладання К. п. у політ. конкуренції полягає насамперед у тому, що він відкриває шлях до прийняття позитив. політ. рішень і створення системи взаєм. кон­тролю за виконанням узятих зо­­бов’язань.

Т. О. Сенюшкіна

Стаття оновлена: 2014