Альбицький Олексій Андрійович

АЛЬБИ́ЦЬКИЙ Олексій Андрі­йович (13, за ін. даними — 20. 05. 1860, м. Кінешма Ко­стром. губ., нині Іванов. обл., РФ — 01. 09. 1920, Харків) — хімік. Доктор хімії (1902). Закін. Ко­стром. гімназію (1878), природничий факультет С.-Петербур. університету (1882, навч. у О. Бутлерова, Д. Менделєєва) зі ступенем канд. Від 1882 — вільний слухач і позаштат. асист. мед.-аналіт. лаб. Казан. університету, від 1884 — лаборант на каф. тех., від 1885 — неорган., а від 1889 — орган. хімії. Від 1889 — приват-доцент 1898 отримав ступ. магістра, 1902 — д-ра хімії і був затвердж. екс­траординар. проф. У 1903 пере­ведений до Харків. університету, де працював екс­траординар., від 1905 — ординар. проф. Водночас від 1904 — проф. Харків. вет. ін­ституту. У Харкові організував орган. та хім. лаб. Вищих жін. курсів. Досліджував вуглеводні олефінового ряду та їхні похідні; роз­робляв пита­н­ня стереоізометрії кислот цього ряду; встановив можливість пере­ходу жирних діоксикислот у ненасич. кислоти. Роз­робив зручний спосіб отрима­н­ня ангідридів вищих жирних кислот.

Завантажити статтю