Альбицький Олексій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альбицький Олексій Андрійович

АЛЬБИ́ЦЬКИЙ Олексій Андрійович (13, за ін. даними – 20. 05. 1860, м. Кінешма Костром. губ., нині Іванов. обл., РФ – 01. 09. 1920, Харків) – хімік. Д-р хімії (1902). Закін. Костром. г-зію (1878), природничий ф-т С.-Петербур. ун-ту (1882, навч. у О. Бутлерова, Д. Менделєєва) зі ступенем канд. Від 1882 – вільний слухач і позаштат. асист. мед.-аналіт. лаб. Казан. ун-ту, від 1884 – лаборант на каф. тех., від 1885 – неорган., а від 1889 – орган. хімії. Від 1889 – приват-доц. 1898 отримав ступ. магістра, 1902 – д-ра хімії і був затвердж. екстраординар. проф. У 1903 переведений до Харків. ун-ту, де працював екстраординар., від 1905 – ординар. проф. Водночас від 1904 – проф. Харків. вет. ін-ту. У Харкові організував орган. та хім. лаб. Вищих жін. курсів. Досліджував вуглеводні олефінового ряду та їхні похідні; розробляв питання стереоізометрії кислот цього ряду; встановив можливість переходу жирних діоксикислот у ненасич. кислоти. Розробив зручний спосіб отримання ангідридів вищих жирних кислот.

Пр.: Исследование β-дипропилакриловой кислоты, получаемой из β-дипропилэтиленмолочной кислоты // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1883. Т. 15; О светопреломляющей способности углеводорода C12H20, получаемого из аллилдиметилкарбинола // Там само; О некоторых превращениях олеиновой и других близких к ней кислот. Казань, 1898; К вопросу о стереоизометрии в ряду непредельных одноосновных кислот. Казань, 1902.

Літ.: Альбицкий Алексей Андреевич // Физ.-мат. ф-т Харьков. ун-та за первые сто лет существования: 1805– 1905. Х., 1906; Красуский К. А. Алексей Андреевич Альбицкий // УХЖ. 1925. Т. 1. Кн. 3.

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2001