Альбічук Василь - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альбічук Василь

АЛЬБІЧУ́К Василь (31. 07. 1909, с. Домбровиця Мала Люблін. воєводства, Польща – 22. 07. 1995, там само) – народний митець-художник і поет. Майже все життя провів самітно в рідному селі, де закін. 4 кл. початк. школи (1924). Малювати вчився самотужки, працюючи на колгосп. пасіці в Україні, де опинився під час 2-ї світ. війни. Майже рік навч. у Київ. худож.-пром. уч-щі, а повернувшись у рідне село, працював на відновленні костелів (1951–59). Реставрац. роботи не вдовольняли його, тому зосередився на творчості «за своїм задумом». При своїй садибі створив «диво-город», де росли найрізноманітніші квіти, що служили йому «моделями» до малювання. Свої враження і переживання висловлював також у поет. формі. Вірші, писані переважно укр. мовою, залишилися в рукописах. Творчість А. – різьба на дереві: статуетки птахів і звірів (1921–24), шахи, автопортрет (1949–51); рисунки олівцем: картини з життя села (1925), люд. обличчя (1927), портрети (1936–39); акварелі: сільс. природа (1940, 1948–50). Його картини експонувалися у Польщі і за кордоном. Нині зберігаються в багатьох музеях, найбільша колекція у Музеї Пд. Підляшшя в Білі Підляській.

Тв.: цикл «Сади» (1965–68), «Стадо коней на пасовиську» (1975), «Серпень» (1976), «Над берегами лісового озерця в червні» (1982), «Осінь на селі» (1986), «Мій світ у червні» (1990).

Літ.: J. Olędzki. Prawdziwym pięknem jest natura // Polska Sztuka Ludowa. 1977. № 1; M. Prokopek. Malarstwo Bazylego Albiczuka // Biaùa Podlaska. 1979; C. Wręiak. Bazyli Albiczuk // Там само. 1996.

С. Заброварний

Стаття оновлена: 2001