Розмір шрифту

A

Альгологія

АЛЬГОЛО́ГІЯ (лат. alga — морська трава, водорость і ...логія) — галузь біології, що ви­вчає водорості (як еукаріотичні, так і прокаріотичні). Водорості (спочатку лише макро­скопічні) досліджували здавна, ще до того, як було зʼясовано їхню особл. природу. Становле­н­ня А. як самост. галузі знань роз­почалось у 1-й пол. 19 ст., насамперед завдяки роботам швед. дослідників — братів К. та Я. Агардів, які в 1823–48 видали ґрунтовні праці про водорості. Остаточне оформле­н­ня А. як науки повʼязане з публікацією праці Ф. Ольтманса (1904–05). Істотна роль у формуван­ні й роз­витку А. поряд з ін. належить також ученим петербур., моск., харків., київ. та ін. альгол. шкіл. Спочатку А. роз­вивалася як описова наука, що приділяла осн. увагу зовн. формі і класифікуван­ню водоростей. Згодом почали досліджувати роз­множе­н­ня, онтогенез та властивості водоростей. Сучасна А. — роз­винена багатоплан. наука. До гол. напрямів належать морфол., цитол., онтогенет., фізіолого-біо­хім., генет., екол.-ценол., флорист., системат., еволюційно-філогенет., ґрунтовоальгол., палеоальгол., прикладний та ін. Порушено пита­н­ня про охорону водоростей (альгосозолог. напрям) та необхідність інтенсифікації створе­н­ня заг. А. як спец. роз­ділу біо­логії. Подальший успіх А. залежить від гармон. роз­витку всіх її напрямів (як нових, так і традиц.) та роз­робки заг. теор. і методол. питань. У недалекому майбутньому можливе від­окремле­н­ня від А. дисциплін, аналогічних тим, що вже виділилися з роз­ділу ботаніки, присвяч. вищим рослинам.

Ви­вче­н­ня водоростей в Україні почалося в серед. 19 ст., пере­важно в університетах Києва, Харкова й Одеси та на базі Севастоп. біол. станції. Альгол. дослідж. значно посилилися у 1-й пол. 20 ст. у звʼязку зі створе­н­ням нових біол. станцій та формува­н­ням перших колективів альгологів, зокрема Харків. альгологічної школи (В. Арнольді — засн., Н. Дідусенко-Щеголева, О. Коршиков, А. Прошкіна-Лавренко, Я. Ролл, Д. Свиренко, Л. Шкорбатов, О. Матвієнко, а згодом Т. Догадіна та ін.), і особливо після 50-х рр. завдяки зуси­л­лям О. Топачевського (за участі Д. Зерова та А. Окснера) було створ. Київ. альгологічну школу, до якої уві­йшли З. Вєтрова, Н. Кондратьєва, Н. Масюк, Н. Мошкова, О. Оксіюк, а згодом О. Вино­градова, О. Коваленко, В. Ступіна, П. Царенко, В. Юнгер та ін. Гол. центрами альгол. дослідж. в Україні стали Київ (насамперед Ін­ститут ботаніки НАНУ — координатор морфолого-системат. та флорист. дослідж. водоростей України; Ін­ститут гідробіо­логії НАНУ, фахівці якого проводять різнобічне дослідж. водоростей як компонентів вод. екосистем, насамперед річкових; Київ. університет, а також деякі ін. установи), Харків (насамперед Харків. університет, де працюють пред­ставники харків. школи альгологів, що ви­вчають пере­важно прісноводні водорості з різних позицій, зокрема досліджують їх сан.-біол. стан), Севастополь (Ін­ститут біо­логії пд. морів НАНУ — гол. осередок дослідж. мор. водоростей), Дні­пропетровськ (Дні­проп. університет), Одеса (Одес. університет та Одес. від­діл. Ін­ституту біо­логії пд. морів). Певний обсяг робіт виконано також у Донецьку, Кривому Розі, Луганську, Сімферополі. Ви­вче­н­ня водоростей в Україні провадиться майже в усіх ві­домих напрямах А. Завершено публікацію багатотом. серії «Ви­значник прісноводних водоростей Української РСР» (1938–93), роз­почато вид. «Флоры водорослей континентальных водоемов Украины», опубл. спец. довід­ник та числен­ні моно­графії й ін. праці, присвяч. водоростям. Від 1991 в Києві виходить ж. «Альгология».

Літ.: Масюк Н. П. та ін. Сучасний стан та пер­спективи роз­витку альгологічних досліджень // УБОЖ. 1968. Т. 45, № 2; Кондратьєва Н. В. Головні тенденції роз­витку сучасної альгології // Там само. 1985. Т. 42, № 6; Сытник К. М. и др. Альгология на пути в третье тысячелетие // Актуал. про­блемы соврем. альгологии. К., 1987; Вас­сер С. П. и др. Водоросли: Справоч. К., 1989; Кондратьева Н. В. и др. Альгология на современ­ном этапе // Альгология. 1991. Т. 1, № 1; Вас­сер С. П. и др. Основные направления альгологических ис­следований в Ин­ституте ботаники им. Н. Г. Холодного АН УССР // Там само. Т. 1, № 2; Кондратьєва Н. В., Вас­сер С. П. Альгологія // УБОЖ. 1991. Т. 48, № 6; Кондратьева Н. В. Первоочередные задачи альгосозологических ис­следований // Альгология. 1994. Т. 4, № 3.

Н. В. Кондратьєва

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2001
Том ЕСУ:
1
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
43891
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 099
цьогоріч:
174
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Альгологія / Н. В. Кондратьєва // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-43891.

Alholohiia / N. V. Kondratieva // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2001. – Available at: https://esu.com.ua/article-43891.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору