Альминська низовина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альминська низовина

А́ЛЬМИ́НСЬКА НИЗОВИНА́ – низовина на південному Заході Кримського півострова. Поверхня слабонахилена з Пн. Сх. (від долини р. Салгир) на Пд. Зх. у бік Каламітської затоки Чорного м.; з Пд. обмежена передгір. пасмами; на Сх. – Сімферопол. підняття. Пл. бл. 1650 км2. Переважні вис. 50–100 м. У геол. плані – це западина-синекліза, заповнена товщами неогенних, палеоген. і крейдяних відкладів з сумарною потуж. 1800 м. Поверхня А. н. вкрита товщею пухких відкладів, що складається з пісків і червоно-бурих глин куяльниц. ярусу неогену та суглинків четвертин. віку. Їхня потуж. від 2 до 25 м. Складається з пісків, суглинків і глин. У межах А. н. – долини річок Альми, Качі, Булганака-Західного; ряд солоних озер (Сасик, Сакське оз., Кизил-Яр), з яких видобувають сіль та лікув. грязі. Виявлено запаси мінерал. вод. Тут знаходиться Альмин. артезіан. басейн із прісними підзем. водами доброї якості. Рослин. покрив представлений ковилово-типчаковим та полин. степом, більша частина території розорана під зернові й тех. культури, сади і виноградники. Розвинуте мор. рибальство.

О. Г. Кузнецов

Стаття оновлена: 2001