КОМП’Ю́ТЕРНА ВИДАВНИ́ЧА СИСТЕ́МА – комплекс, що складається із комп’ютерів, сканувальних, фо­то­вивідних пристроїв, програм­них та мережних засобів і призначений для підготовки та тиражування зразка друкарської продукції (книг, журналів, газет, буклетів тощо). К. в. с. викори­стовують для складання і редагування тексту, створення та об­роблення зображень, верстання і виготовлення оригіналів-макетів, фотоформ, кольоропроб, нині вона є одним з елементів видавничої справи. К. в. с. ство­рюють на базі робочих станцій, однієї або декількох обчислюв. платформ, які можуть бути об’єд­нані у комп’ютерну мережу. Осн. завданням є отримання кольоророзподіл. фотоформ для подальшого виготовлення друкар. форм або безпосеред. виготов­лення друкар. форм з використанням технології СТР (Com­puter-to-Plate) – експонування сенсибілізов. алюмінієвих плас­тин лазером без отримання негатив. плівок. Технологія СТР доз­воляє виконати всі процеси створення полігр. продукції на високому тех. рівні, полегшити підготовку, зберігання і розповсюдження видань, як традицій­них друкарських, так і в електрон. вигляді. Також набуває по­пулярності технологія Web-to-Print (віддалена видавн. система), що дозволяє вид-вам та клієнтам змінювати онлайн-шаб­лон майбут. видання, який знаходиться на інтернет-сторінці. Невід’єм. частиною К. в. с. є про­грами верстки (напр., Page­Maker, QuarkXPress, Adobe InDe­sign) і додрукар. підготовки (напр., Imposition Publisher, Adobe Acro­bat Professional, Preps), які охоплюють усі цикли підготовки рукописів (оброблення тексту, спуск сторінок, проектування web-сторінок) і дозволяють об’єд­нати процеси макетування, про­ектування, забезпечити інформ. наповнення тощо. Комп’ютерна верстка була започаткована 1985 амер. компанією Albus, яка ство­рила програму PageMaker; в Україні поширилася наприкінці 1990-х рр. Текст. редактори і пакети програм для роботи з різними типами графіки (напр., вектор. графіч. редактор Corel­DRAW, Adobe Illustrator) дозволяють користувачеві створювати і редагувати векторні зображен­ня безпосередньо на екрані ПК, а також зберігати їх у різних век­тор. форматах EPS (Encapsulated PostScript), CDR, PDF (Portable Document Format – багатофунк­ціонал. формат представлення даних), XML (eXtensible Markup Language – мова опису даних) та ін.; растрові графічні редактори (напр., Adobe Photoshop) використовують під час роботи з кольор. відсканов. зображення­ми, для ретушування, кольорокорекції, колажування, трансфор­мації графіки, а також під час створення нових зображень і ре­дагуванні існуючих графіч. фай­лів. Розвиток К. в. с. впливає на суміжні видавн.-полігр. процеси, чимало з яких, як-от формне вироб-во (напр., хім. травлення під час виготовлення кліше, ви­готовлення текст. форм на рядко­­складал. машинах – лінотипах), уже застаріли. Їх заміняють нові сучасні технології Computer-to-Print, Computer-to-Plate, Compu­ter-to-Press тощо. Цифр. технологія все більше поширюється, особливо після появи сканерів і цифр. фотоапаратів, коли стало можливим одержувати і обробляти інформацію (не лише текс­тову, а й ілюстративну) у цифр. вигляді. Кардинал. змін зазнали і друкар. процеси та обладнання. Це знайшло відображення у появі цифр. технологій друку не тільки стосовно кольор. комп’ютер. принтерів, а й серій. друкар. машин, у яких фактично відбулося поєднання друкар. і формних процесів. Зав­дяки цим змінам стала можлива персоналізація кожного відбитка. Впровадження К. в. с. сприяє здійсненню усіх редакц.-видавн. процесів безпосередньо у редакції і надає широкі можливості для створення нової по­лігр. продукції.

Літ.: Ярема С. М. Видавничі поліграфічні технології та поліграфічне обладнання. К., 2003; Иванова Т. М. Ком­пьютерная обработка информации. Допечатная подготовка. С.-Петербург, 2004; Шапошников А. С. Издательские компьютерные системы. Москва, 2005.

О. В. Савченко, В. В. Тарасюк