Альпійська складчастість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альпійська складчастість

АЛЬПІ́ЙСЬКА СКЛАДЧА́СТІСТЬ – наймолодша тектоно-магматична епоха горотворення, яка розпочалася в кінці тріасу, досягла апогею в пізньому кайнозої і триває нині. Інша назва – орогонез. Горотвірні процеси відбувалися переважно в середземномор. і тихоокеан. геосинклінальних поясах з певною періодичністю. Розрізняють такі фази альп. орогенезу: давньокіммерійська (кін. тріасу – поч. юри), новокіммерійська (кін. юри), австрійська (рання крейда), ларамійська (пізня крейда), піренейська (кін. еоцену – поч. олігоцену), штирійська (серед. міоцену), раданська (серед. пліоцену), валахська (плейстоцен). Унаслідок деформації земної кори, магмат. і вулкан. діяльності на терені середземномор. геосинкліналі виникли гірські системи Камчатки, Курил., Япон., Філіппін. о-вів та Індонезії. Тоді ж утворилися велетен. гори Пн. Америки – Кордильєри (7000 км), а в Пд. Америці – Анди (9000 км). Горотвірні процеси в альп. орогенній зоні тривають і в наш час, про що свідчать вулкан. діяльність та часті землетруси. А. с. мала великий вплив на виникнення сухопут. зв’язків між континентами, регресію морів, зміну клімату, розповсюдження представників рослин. і тварин. світу.

Літ.: Бондарчук В. Г. Движение и структура тектоносферы. К., 1970; Хаин В. Е. Общая геотектоника. Москва, 1973; Монин А. С. История Земли. Ленинград, 1977.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2001