Альтман Петро Ізраїльович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Альтман Петро Ізраїльович

А́ЛЬТМАН Петро Ізраїльович (16(29). 06. 1904, с. Івангород, нині Христинів. р-ну Черкас. обл. – серпень 1941, побл. с. Степанці Канів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – єврейський письменник, літературознавець. Чл. СПУ. Писав мовою ідиш. Друкуватися почав 1924. Закін. Ін-т червоної професури (1937). У 1937–39 працював наук. секр. і ст. н. с. Ін-ту укр. літ-ри АН УРСР, потім – Ін-ту євр. культури. У перекл. укр. мовою вийшли: кн. оповідань «Мішень сміється» (1931), повість «Позиції» (1934), роман «Юність» (1941; усі – Київ). Біогр. нарис «Т. Г. Шевченко» (К., 1939) відзнач. премією на ювілей. конкурсі. Був упорядником і ред. зб. статей і матеріалів «Шота Руставелі» (К., 1938). Учасник 2-ї світ. війни, загинув на фронті.

Тв.: Вибрані твори. К., 1957.

Літ.: Поруч з нами // Прапор. 1968. № 10; Альтман Петро // 22 червня – 9 травня. К., 1980; Іваненко С. Вітчизни вірний син // Молодь Черкащини. 1984, 23 жовт.; Мануйкін О. О., Поліщук В. Т. З літопису духовного єднання: Черкащина у долі й творчості російських, єврейських і польських письменників. Чк., 1993.

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2001