Комп’ютерна залежність - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комп’ютерна залежність

КОМП’Ю́ТЕРНА ЗАЛЕ́ЖНІСТЬ – негативний психологічний наслідок надмірного й неконтрольо­­ваного захоплення людини ком­­п’ютерною грою та Інтернетом. Полягає у нездатності подолати бажання постійно використову­­вати комп’ютер. Нині, коли ком­­п’ютери та Інтернет стали загальнодоступ., відбулося різке збільшення кількості осіб з неконтрольованим потягом до них. К. з. найбільш поширена серед підлітків та молоді. Ін. назви: ком­­п’ютерна ігроманія, комп’ютер. фанатизм, комп’ютерна адикція, комп’ютерна наркоманія та ін. Є однією з найактуальніших проб­­лем сучас. медицини. Психологи вважають, що К. з. – це один із проявів соц. пасивності (соціопатії). Дехто з залежних, особ­­ливо діти, сприймають розумну машину як потуж. інтелект, з яким цікаво змагатися, ін. – ховаються у віртуал. світі від проблем та негараздів, зокрема у родині. Світ віртуал. реальності для них замінює все – заняття у школі, стосунки з батьками, спілкуван­­ня з друзями. Зовні такі діти вирізняються емоц. холодністю, відсутністю інтересу до всього, що не стосується комп’ютерів. Проте їхні знання комп’ютерів зазвичай неглибокі, оскільки ни­­ми керує не пізнав. інтерес, а емоції, азарт, намагання отримати задоволення. Вмикаючи комп’ютер, дитина відчуває інтенсивне емоц. піднесення. Саме для підсилення цього відчут­­тя комп’ютерні ігри побудовані на контрастах зрозумілого і загадкового, монотонного і непе­­редбачуваного, які змінюються в довіл. для гравця ритмі. Крім того, у віртуал. реальності дитина реалізує свої відчуття, зазвичай влади, перемоги, значи­­мості, які вона не може втілити у реал. житті. На відміну від рух­­ливих, під час комп’ютер. ігор навантаження на м’язи тіла є мінімальним, і відчуття втоми, яке сигналізує про вичерпність сил, з’являється значно пізніше. Через надмірне захоплення ком­­п’ютером дитина перевантажує мозок. Залежні від комп’ютера діти втрачають навички живої комунікації, відчуття реальності, вони не мають друзів, стають агресив. у відповідь на спробу відібрати у них улюблену забав­­ку, їх дратує оточення. Такі діти можуть бути соціально небезпечними (деякі комп’ютерні ігри потребують коштів, тому непоодинокими є випадки, коли осо­­би вдаються до пограбування). У формуванні К. з. психологи виділяють 3 етапи: ризику її роз­­витку (збільшення часу, проведеного за комп’ютером, втрата відчуття часу, отримання емоц. задоволення від роботи з ком­­п’ютером, зростання кількості витрачених коштів на ком­­п’ю­­терну діяльність, перші ознаки соц. дезадаптації), сформованої К. з. (емоц.-вольові порушення і псих. залежність, дезактуаліза­­ція осн. фіз. потреб – сну, відпочинку, їжі, особистої гігієни, збільшення часу, проведеного за комп’ютером, за рахунок навч., роботи, соц. і особистих стосун­­ків, безпорадність у світі соц. норм і відносин), тотал. К. з. (безуспішність спроб контролю­­вати роботу з комп’ютером, роз­­сіяна увага, психомоторні пору­­шення, мимовіл. друкувал. рухи пальців рук, агресивність при спробі інших перешкоджати ком­­п’ютер. діяльності, фіз. симпто­­ми – головний біль, біль у спині, сухість в очах, синдром карпал. каналу (оніміння й біль у пальцях кисті), виражена соц. і сімей­­на дезадаптація). Розрізняють 5 типів К. з.: нав’язливий серфінг (подорож у мережі, пошук інформації), пристрасть до он­­лайн. бірж. торгів, віртуал. знайомства без прагнення перевести їх у реальність, кіберсекс (захоплення порносайтами), комп’ютерні ігри. Для запобіган­­ня психол. залежності дітей від віртуал. реальності батькам важ­­ливо не залишати їхні ком­­п’ю­­терні контакти поза увагою. Як­­що вони займають більше 2-х год. на день, і дитина перестає цікавитися чимось іншим, необхідно звернутися до психоло­­га. Важливим чинником також є емоц. атмосфера в сім’ї. Ймовірність розвитку К. з. буде мен­­шою, якщо дитина не відчуватиме самотності і нерозуміння з боку близьких, батьки повинні показати їй різноманітність жит­­тя, розваги, не пов’язані з ком­­п’ютером.

Літ.: Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соц. пси­­хологія. 2004. № 5(7); Юрьева Л. Н., Больбот Т. Ю. Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, кор­­рекция и профилактика. Дн., 2006; Гурьева Л. П. Психологические последствия компьютеризации: функ­­цио­­нальный, онтогенетический и исторический аспекты // Вопр. психологии. 2009. № 3.

Н. М. Фещенко

Стаття оновлена: 2014