Алювіальні відклади - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алювіальні відклади

АЛЮВІА́ЛЬНІ ВІ́ДКЛАДИ (від лат. alluvium – намив, нанос) – геологічні утворення, що формуються постійними водними потоками (річками, струмками). Мають значне поширення, залягають у більшості випадків безпосередньо під рослинно-ґрунтовим шаром, легко доступні для використання людиною. В основі природ. процесу утворення А. в. лежить мех. та хім. руйнування порід, перенесення їх частинок водою, осідання з води при зменшенні швидкості течії. Поширеність А. в. визначається ступенем розвитку річк. мережі. На тер. України нараховується понад 22 тис. річок заг. довж. 150 тис. км. Велика кількість продуктів руйнування порід надходить в мор. басейни, ріки України виносять їх щорічно до 7,5 млн т. А. в., на різних ділянках річк. долин – у руслі, на заплав. і надзаплав. терасах, різні за віком та складом. Товщина верств А. в. – 20, інколи 30 м, а в окремих випадках (долина Дніпра біля Канева) – до 150 м. На верх. терасах річк. долин зберігаються відклади прарічок пліоцену – в руслах іде постійне перенесення, нагромадження та переформування найновіших утворень. За геогр. положенням річк. долин вирізняють А. в. гірських та рівнин. річок. Особливістю А. в. гірських річок є наявність у їхньому складі грубоуламкового, переважно гравійно-гальк. матеріалу, слабка його відсортованість, різноманітність мінерал. складу, відсутність вираз. шаруватості. Для А. в. рівнин. річок характерні переважно піщаний, відносно добре відсортований за зерн. складом матеріал з присутністю стійких до вивітрювання мінералів (кварц, польові шпати), виразна скісна шаруватість. За фіз.-геогр. умовами нагромадження (фаціями) вирізняють А. в. руслові, заплавні та старичні. Руслові А. в. утворюють відмілини, острови та коси, складені добре промитим, відсортованим піщаним матеріалом зі скісною шаруватістю. У період межені відбувається їх замулення з поверхні. Заплавні А. в. формуються у період повеней. Вони менше відсортовані. Старичні А. в. формуються у відмерлих руслах річок і за складом та властивостями близькі до відкладів озер та боліт. А. в. широко використовують як основу споруд та корисні копалини – буд. матеріал, сировину для металург. та скляної пром-сті. Вони часто вміщують розсипища рідкісних, вкраплення дорогоцін. мінералів, поклади торфу; в них формуються водоносні горизонти, води яких залягають близько поверхні і тісно пов’язані з поверхн. водами. Формування А. в. – геол. процес, що триває нині і безпосередньо спостерігається на поверхні, різносторонньо впливає на життя та діяльність людини. А. в. зазнають значних впливів госп. діяльності, що погіршують їх стан, порушують ландшафти, забруднюють воду та повітр. басейн, накопичують викиди відходів вироб-ва, від чого пригнічується фауна і флора. На стан А. в. басейну Дніпра вплинуло створення водосховищ, що викликало погіршення водообміну, руйнування берегів, підтоплення територій. Відповідно до законів про охорону природи необхідно не допускати розорювання заплав, проводити заліснення берегів річок, захист болот. угідь, збільшувати біол. потенціал приріч. територій. Вивчення А. в. має практ. та теор. значення. Фундам. дослідж. процесів утворення А. в., їх складу та властивостей на тер. України проводились в Ін-ті геол. наук НАНУ; вивчення А. в. для потреб гідротех. буд-ва, рац. використання природ. ресурсів – у галузевих проектно-розвідув. та н.-д. ін-тах.

Літ.: Горецкий Г. И. Аллювиальная летопись великого Пра-Днепра. Москва, 1970; Краев В. Ф. и др. Инженерно-геологическая характеристика платформенной части Украины. К., 1982; Демчишин М. Г., Еськов Б. Г. Рациональное использование и охрана геологической среды в долинах равнинных рек. К., 1986; Антропогеновые отложения Украины. К., 1986; Бортников Є. Г. Середньоплейстоценові алювіальні відклади Північного Приазов’я // Природа та госп-во Пн. Приазов’я. Мелітополь, 1993; Регіональні інженерно-геологічні умови території України: Інформ. бюл. К., 1997.

М. Г. Демчишин

Стаття оновлена: 2001