Алювіальні ґрунти

АЛЮВІА́ЛЬНІ ҐРУНТИ́ — ґрунти, що утворюються в заплавах річок і яким властиве періодичне затопле­н­ня паводковими водами та від­кладе­н­ня на їхній поверх­ні алювію (див. Алювіальні від­клади). Площа А. ґ. в Україні — понад 1 млн га. Формуються під лучною, лучно-болот., болот. та дерев. рослин­ністю в умовах по­стійного ґрунт. зволоже­н­ня. За вод. режимом та повʼязаними з ним процесами обміну між ґрунтами й рослин­ністю серед А. ґ. роз­різняють: алюв. дернові, алюв. лучні, алюв. лучно-болотні та алюв. болотні ґрунти. На території України алюв. дерн. ґрунти утворюються у прирусл. частині заплави на шаруватих алюв. від­кладах в умовах низького рівня ґрунт. вод. Найпоширеніші серед них слабогумусні: вміст гумусу 1–1,5 %; мають малопотуж. профіль, малородючі; використовують їх пере­важно під пасовища. Алюв. лучні ґрунти за­ймають центр. частину заплав, складаються з супіщано-су­глин. алювію й характеризуються не­глибоким (1–2 м) заляга­н­ням ґрунт. вод, добре гумусовані. Ґрунт. профіль роз­винутий (заг. потуж. 45– 85 см) і має такі горизонти: гумусовий (потуж. 20–40 см), гумусовий пере­хідний та пере­хідний до породи, оґлеєний. Родючість висока; їх використовують пере­важно під сіножаті й пасовища. У притерас. частині заплав в умовах надмір. зволоже­н­ня роз­виваються алюв. лучно-болотні (рівень ґрунт. вод — 1–1,5 м) та алюв. болотні (рівень ґрунт. вод бл. 1 м) ґрунти; їм властиве інтенсивне оґлеє­н­ня, вони часто озалізнені та засолені. Родючість знижена, викори­ста­н­ня можливе лише при здійснен­ні необхід. меліорат. заходів. Бонітет А. ґ. в Україні коливається в межах 25–63 балів.

Завантажити статтю