Алюмінієва промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Алюмінієва промисловість

АЛЮМІ́НІЄВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь кольорової металургії, що виробляє напівфабрикати (глинозем), алюміній і сплави на його основі, напівпровідники та інші види продукції. Сировиною для А. п. є боксити, нефелін-апатитові та алунітові руди, нефелінові концентрати. Як можливу сировину для А. п. вивчають каоліни, силіманітові сланці, лабрадорити. Основоположником А. п. визнано франц. хіміка А. Сент-Клер-Девіля, який 1854 отримав хім. способом металеві кульки і заснував перше підпр-во у м. Жавеле (Франція). Подальший розвиток А. п. пов’язаний із винайденням наприкінці 19 ст. електролітич. способу вироб-ва. 1903 у Франції розпочато пром. вироб-во алюмінію та його сплавів. В Україні А. п. розвивається від поч. 30-х рр. 20 ст., коли 1933 у Запоріжжі було створ. Дніпров. алюмін. з-д, нині Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (ЗАлК). Перший глинозем із низькосорт. бокситів тут одержали 1934. У роки 2-ї світ. війни та післявоєнний період (1941–56) вироб-во зупинилось. 1964 на базі Просянів. родовища безлужних алюмосилікатів пущено в дію єдиний у світ. практиці цех з вироб-ва алюмінієво-кремнієвих сплавів (силуміну) методом прямого відновлення (алюмінію і кремнію) з руди, який успішно конкурував з синтет. способом отримання цих сплавів до 1997. Розвитку А. п. сприяло створення ефектив. конструкцій електролізерів з верхнім підведенням струму та з попередньо випаленими анодами. Нині найбільшими виробниками алюмінію є США, Канада, Росія, Франція, Велика Британія, Бельгія, Китай, Корея. Алюміній і його сплави за обсягами вироб-ва та використання посідають перше місце серед кольор. металів і друге – після сплавів на основі заліза. Комплекс їхніх ефектив. властивостей (невелика густина, корозійна стійкість, висока електро- й теплопровідність, мех. міцність і пластичність та ін.) зумовив швидке зростання вироб-ва й застосування в різних галузях пром-сті (насамперед авіа- і автомобілебудуванні, машинобудуванні, електротех., хім., харч., буд.). В Україні родовища сировини для А. п. є в Приазов’ї, Криму, на Закарпатті та УЩ. Найбільшими виробниками глинозему в світі є Австралія, Індія, Індонезія, а також Ямайка, Сурінам, Ґвінея, Ґайяна, Бразилія, що лідирують серед експортерів бокситів. Нині в Україні є два потужні підпр-ва А. п.: ЗАлК і Миколаївський глиноземний завод (МГЗ). До складу ЗАлК входить Глухівський кварцитовий кар’єр (Сум. обл.), де добувають 300–350 тис. т на рік вихід. сировини для вироб-ва кристал. кремнію та алюмінієво-кремнієвих сплавів. ЗАлК виробляє з довізних бокситів глинозем (бл. 220 тис. т на рік), силумін, леговані алюмінієво-кремнієві сплави (бл. 95 тис. т), напівпровідниковий кристаліч. кремній, ливарні сплави (55 тис. т на рік), циліндр. зливки алюмінію, алюмінієво-цирконову лігатуру, гідроксид алюмінію, реактив. оксид ванадію, товари нар. споживання та ін. продукцію. Останнім часом ведеться робота над реконструкцією осн. вироб-в. МГЗ потужністю 1 млн т глинозему на рік введено в дію 1980. Використовується імпортна сировина (боксити з Ґвінеї, Ямайки та ін.). МГЗ обслуговують Дніпро-Бузький мор. порт (обсяг – 3,4 млн т бокситів) та водопровід від Дніпра до Миколаєва довж. 7,3 км. 1999 випуск глинозему в Україні досяг 1,2 млн т. Практично весь глинозем, що виробляється в Україні, експортується переважно до Росії й Казахстану, а звідти в Україну постачають готовий прокат і труби з алюмін. сплавів, що економічно невигідно. Для створення власного замкн. циклу вироб-ва алюмінію розроблена і здійснюється держ. наук.-тех. програма «Алюміній», якою передбачено орг-цію випуску зливків і готової прокат. продукції з алюмінію в Україні. За цією програмою реконструйовано електролізне відділ. ЗАлК, ведеться робота з реконструкції осн. вироб-ва МГЗ, розпочато буд-во нового алюмін. з-ду в Запоріз. обл., модернізується прокатне вироб-во на деяких металург. підпр-вах для випуску алюмін. прокату. На базі Бийганського алунітового родовища (Закарп. обл.) планується буд-во Закарп. глинозем. з-ду. У надрах України є поклади й ін. аналог. сировини, перспективної для пром. використання (алюмінієво-залізисті боксити Високопільського родовища, нефелінові породи Приазов’я та ін.). Наук. забезпечення діяльності галузі здійснюють Укр. НДІ титану (Запоріжжя), Ін-т заг. та неорган. хімії НАНУ (Київ), а також бл. 12 інших н.-д. і навч. установ.

Літ.: Дніпровський алюміній. Х., 1931; Волгін В. Срібло з глини. Х.; О., 1932; Эдвардс Д. Алюминиевая промышленность: В 2 т. / Пер. с англ. Москва; Ленинград; Свердловск, 1933–34; Научно-технический прогресс в Украинской ССР. К., 1971; Производство глинозема: Библиогр. указатель: В 2 т. Москва, 1974; Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980; Состояние, проблемы и направления развития производства цветных металлов в Украине: Сб. науч. тр. З., 1997; Кипко Н. Исследование процессов гидрометаллургической переработки алюминиевых солевых шлаков. Д., 1998; Данченко О., Головко А. Проблемы украинских производителей алюминиевых профилей // МГП. 1999. № 4; Науково-технічні проблеми розвитку кольорової металургії України // Там само. 2000. № 2.

М. О. Терещенко

Стаття оновлена: 2001