Амбросій Параска Юхимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Амбросій Параска Юхимівна

АМБРО́СІЙ Параска Юхимівна (22. 10. 1910, с. Задубрівка, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. – 01. 10. 1997, м. Садгора, нині у складі Чернівців) – поетеса. Чл. СПУ (1950). З дитинства паралізована, не могла ходити до школи, вчилася грамоти від рідних. Під впливом фольклору і творів Т. Шевченка складала вірші, коломийки, колядки. Під час 2-ї світ. війни за звинуваченням у підпіл. роботі ув’язнена в чернів. тюрму, а потім – до Садгір. концтабору. Після війни – персон. пенсіонерка. Для творів характерне широке використання нар.-поет. засобів. На слова А. писали музику Б. Крижанівський, С. Сабадаш, Г. Шевчук.

Тв.: Буковинські співанки. К., 1950; 1951; На сонячній дорозі. Поезії. К., 1957; Квітує моя Буковина. Станіслав, 1960; Степові квіти. К., 1960; Квіти з полонини. К., 1966; Пісня наша – доля наша. Уж., 1967; Самоцвіти. Уж., 1970; Сонячні вершини. Уж., 1980; Косарик. К., 1986.

Літ.: Чернець Л., Губар О. Пісні Параски Амбросій // Вітчизна. 1950. № 12; Ткаченко В. Степові квіти // ЛГ. 1960, 28 жовт.; Сінченко Г. І. Амбросій і народна пісня // Наук. зап. Чернів. ун-ту. Сер. філол. н. 1961. Т. 18, вип. 15.

М. А. Богайчук, Р. Й. Дуб

Стаття оновлена: 2001