Аметов Джевдет Рамазанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аметов Джевдет Рамазанович

АМЕ́ТОВ Джевдет Рамазанович (04. 04. 1917, с. Лімени Великої Ялти, нині смт Голуба Затока Ялтин. міськради, АР Крим – 22. 01. 1995, Сімферополь) – кримськотатарський письменник, педагог. Закін. Крим. пед. ін-т (1941). Учасник 2-ї світ. війни. 1944 депорт. із сім’єю в м. Андіжан (Узбекистан). В’язень ГУЛАГу (1945–56). Реабіліт. 1956. Працював учителем рос. мови і літ-ри в серед. шк. Андіжану (1956–70), заст. ред. програм мовлення кримськотатар. мовою Узбец. держтелерадіокомітету (1970–84). Автор віршів, оповідань, нарисів, повістей, що друкувалися в г. «Ленин байрагъы» («Ленінський стяг»).

Тв.: Атеш башында (Біля вогнища). 1972; Топлар сускъан сонъ (Коли змовкли гармати). 1976; Эрылгъанлар ачкъанда (Коли розцвітає бузок). 1990; Абдуль Тейфук. 1983 (співавт.); Къуршуннен токътатылгъан йыр (Пісня, обірвана кулею). 1987 (усі – Ташкент).

Літ.: Али Ч. Эрылгъанлар солмасын (Хай не в’яне бузок) // Чокъ юрген чокъ корер (Далі підеш, більше взнаєш). Ташкент, 1991; Къуртнезир.

Ю. У. Кандимов

Стаття оновлена: 2001