Аміро Ігор Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аміро Ігор Якович

АМІ́РО Ігор Якович (14. 08. 1921, Київ – 14. 11. 1998, там само) – механік. Д-р тех. н. (1974), проф. (1974). Держ. премія УРСР (1986). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1947). Відтоді – в Ін-ті механіки НАНУ: асп. (1947–50); м. н. с. (1950–53); ст. н. с. (1953–62); заст. дир. з наук. роботи, засн. і зав. відділу буд. механіки тонкостін. конструкцій (1962–98); гол. н. с. (1987–98). Водночас від 1953 працював у Київ. інж.-буд. ін-ті на каф. буд. механіки: доц. (від 1957), проф. (від 1978). А. – фахівець із буд. механіки; розглядав питання статики, динаміки та стійкості тонкостін. конструкцій. Одним із перших обґрунтував необхідність враховувати дискретне розміщення ребер при розв’язуванні задач механіки оболонок. Створив наук. школу.

Пр.: Ребристые цилиндрические оболочки. К., 1973 (співавт.); Теория ребристых оболочек. К., 1980 (співавт.); Динамика ребристых оболочек. К., 1983 (співавт.); Устойчивость ребристых оболочек вращения. К., 1987 (співавт.).

Літ.: Игорь Яковлевич Амиро (к семидесятипятилетию со дня рождения) // ПМ. 1996. Т. 32, № 8.

В. О. Заруцький

Стаття оновлена: 2001