Амоніти - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Амоніти

АМОНІ́ТИ – ряд вимерлих молюсків із класу головоногих (Cephalopoda). Мали черепашку діаметром від 1 см до 2,5 м, закручену переважно в одній площині і розділену числен. фігур. перегородками на камери. Тіло містилося в останній зовн. камері, яка мала покришку (аптих). Камери наповнювалися газом і сполучалися між собою сифоном, завдяки чому молюск, регулюючи тиск, швидко переміщався в товщі води по вертикалі. Ззовні черепашка мала скульптуру у формі радіальних ребер, горбів, шипів. Внутр. поверхня була перламутрова. Велике діагност. значення мала сутура – лінія сполучення перегородок (септ) із внутр. поверхнею черепашки. А. – винятково мор. організми, хижаки, що жили в мезозой. морях тріасового, юрського і крейд. періодів. Вони належать до провід. групи організмів, важливої для визначення відносного геол. віку порід, у яких вони захоронені. Численні рештки А. часто трапляються в мезозой. відкладах Криму, Карпат, Донбасу, у Серед. Подніпров’ї і Західній Україні.

Літ.: Основы палеонтологии. Моллюски – головоногие. Т. 1–2. Москва, 1962.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2001