Амулет

АМУЛЕ́Т (від лат. amuletum — ладанка, привісок) — предмет, якому приписують надприродну властивість відвертати нещастя, хворобу, чари, біду тощо. Інша назва — талісман. Відомі з первіс. суспільства. А. створювали з глини, способом лиття з металу; вирізьблювали з кістки, дерева, оздоблювали гравіруванням, черню, емалями тощо. У первіс. мистецтві за А. правили антропоморфні силуети, зображення птахів, звірів та ін. символи язичн. міфології. Серед різних прикрас 10–13 ст. трапляються талісмани, які свідчать про залишки язичн. релігії серед насел. України-Русі: круглі підвіски — символи Сонця, лунниці — Місяця, підвіски-дзвіночки — обереги від злих духів, ключики — символи багатства, сокирки — символи Перуна та ін. Християн. А. — натільні хрестики, енколпіони (хрести-складні), іконки із зображенням Христа, Марії, святих Миколи, Пантелеймона та ін. Частину хрестів оздоблено емалями. Часто язичн. та християн. символіка зливаються в одному виробі: хрести в колі чи на лунниці; круглі підвіски, де на одному боці зображено християн. святих, на ін. — оточену зміями жін. голову, язичн. амулети з написами християн. змісту. Переплетення язичн. та християн. мотивів зафіксовано в етногр. матеріалах аж до початку 20 ст. А. у первіс. значенні слова в 20 ст. практично зникають — це вже вироби декор. характеру. Колекції А. різних епох зберігаються в Музеї істор. коштовностей (Київ), Києво-Печер. заповіднику, НМІ України та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю