Аналіз води - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аналіз води

АНА́ЛІЗ ВОДИ́ – визначення фізичних, хімічних, біологічних та радіологічних показників води. Об’єктами А. в. є атмосферні опади, природні (поверхневі, підземні, мор., океанічні), питні, стічні (госп.-побут., пром., с.-г.) і тех. води. А. в. проводиться з метою визначення рівня забруднення, ідентифікації забруднюючих речовин та джерел їх надходження; дослідж. процесів формування хім. складу природ. вод та самоочищення водних об’єктів; визначення якості води та встановлення її відповідності гігієн., екол. і технол. нормам; контролю технологій очищення природних і стіч. вод та оцінки їхньої ефективності; розширення наук. знань про природу побіч. продуктів, що утворюються при обробленні води хлором, озоном, хлорамінами тощо, про стан і перетворення забруднюючих речовин у природ. водних середовищах. А. в. є важл. частиною системи держ. моніторингу природ. довкілля. Перелік показників, за якими проводиться А. в., його обсяг і періодичність визначаються програмою досліджень або відповідними нормат. документами, які регламентують вимоги до якості води через систему граничнодопустимих значень показників. Так, в Україні якість питної води нормує держ. стандарт за 28-ма показниками; сан. правила і норми визначають граничнодопустимі концентрації 56-ти компонентів у питній воді, 1400 – у поверхн. водах і 910 – у водах, що використовуються в риб. госп-ві; у зворот. водах нормується викидання 155 забруднюючих речовин (1996). Аналіз природ. вод для визначення фіз. властивостей і хім. складу проводять за такими показниками: т-ра, прозорість, запах, смак, електропровідність, водневий показник (рН), макрокомпоненти (Na+, K+, Mg2+, Са2+, СI-, SO42-, НСО3-, СО32-), розчинні гази (О2, N2, H2S, СО2), біогенні речовини (сполуки фосфору, азоту, кремнію, заліза), орган. речовини природ. походження (гумусові, білки, амінокислоти, аміни, складні ефіри, карбон. кислоти тощо), мікроелементи, зокрема й радіоактивні та важкі метали, забруднюючі речовини (пестициди, синтетичні поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, поліароматичні вуглеводні та ін.). Компоненти води можуть знаходитися у різних фазово-дисперсних (розчинні, нерозчинні, колоїдні, сорбовані на завислих частинках) і хім. (іони, комплекси металів, сполуки елементів в різних ступенях окиснення) станах, їх концентрація змінюється в межах від n г/дм3 до n 10–9 г/дм3. Важл. елементами системи контролю забруднення води є гідробіол. і мікробіол. аналіз, біотестування, визначення заг. показників хім. складу (мінералізації, окиснюваності, біол. споживання кисню, заг. органічного вуглецю тощо).

Для А. в. використовують практично всі методи сучас. аналіт. хімії: титриметричні, фотометричні, кінетичні, флуоресцентні, електрохім., атомно-абсорбційні, атомно-емісійні із збудженням у плазмі, рентґенофлуоресцентні, мас-спектрометричні, хроматографічні (іонна, газова і рідинна хроматографія) з різними детекторами, зокрема й мас-спектрометричним, атомно-емісійним. Ці методи дозволяють визначати неорган. і орган. компоненти в широкому інтервалі концентрацій, а також проводити ідентифікацію сполук у пробах води невідомого складу. Вибір методів А. в. залежить від мети, оснащення лаб. вимірювальним обладнанням, кваліфікації спеціалістів і наявності відповід. методик. У системі держ. екол. контролю і моніторингу А. в. здійснюють аналіт. підрозділи Гол. держ. екол. інспекції та Деп. гідрометслужби і моніторингу Мінекоресурсів, Гідромету, Держводгоспу України; санепідемнагляд за якістю питної води ведуть лабораторні органи держ. санепідемслужби; вироб. контроль – служби міськводоканалів. Контроль якості води проводять лаб., акредитовані на тех. компетентність з використанням стандартних, уніфік. методик та методик, що пройшли метрогр. атестацію. Дослідж. у галузі А. в. проводять НДІ НАН, МОЗ, Мінекоресурсів України, зокрема: Ін-т гідробіології НАНУ – визначення екол. стану р. Дніпро, оцінка якості поверхн. вод і донних відкладень як середовища існування гідробіонтів, вивчення змін водних біоценозів в умовах забруднення водного середовища, дослідження форм міграції металів у поверхн. водах; Ін-т колоїд. хімії і хімії води НАНУ – розроблення нових методів визначення мікрокількостей неорган. та орган. компонентів вод, створення методології ідентифікації і кількіс. визначення орган. сполук методом хромато-мас-спектрометрії в поєднанні з поперед. виділенням, фракціюванням, концентруванням; Укр. НДІ екол. проблем Мінекоресурсів України – вивчення впливу стіч. вод на формування гідрохім. режимів річок і водоймищ, метрол. забезпечення вимірювань складу і властивостей води, розробка пересувних гідрохім. лабораторій та автомат. засобів контролю стіч. вод, зокрема й біосигналізаторів токсичності; Укр. НДІ мед. реабілітації і курортології МОЗ України – визначення складу природних підзем. вод з метою їх розливу як мінерал. вод та розробки мед. показників застосування. В останні роки обсяги і темпи цих дослідж. значно зменшились, а рівень використання сучас. методів аналізу відстає від світового. Існує потреба створення держ. міжгалуз. центру випробовування води, оснащеного високоінформатив. і високочутл. приладами, який би на високому профес. рівні здійснював арбітражні дослідж. води, з’ясовуючи обставини виникнення особливо складних випадків забруднення довкілля. Осн. галузі застосування результатів А. в. – охорона природ. вод від забруднення і вичерпання, забезпечення населення якісною питною водою, використання водних ресурсів для задоволення потреб людини і різних галузей пром-сті.

Літ.: Лурье Ю. Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. Москва, 1984; Линник П. Н., Набиванец Б. И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Ленинград, 1986; Унифицированные методы исследования качества вод. Москва, 1987. Т. 1, ч. 1, 2; Якість вимірювань складу та властивостей об’єктів довкілля і джерел їх забруднення. К., 1997; S. D. Richardson. Water analysis // Analytical Chemistry. 1999. Vol. 71, № 12.

Г. В. Терлецька

Стаття оновлена: 2001