Комсомольськ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комсомольськ

КОМСОМО́ЛЬСЬК – місто обласного значення Пол­тавської області. Комсомол. місь­кій раді підпорядк. Дмитрів. сільс. рада (села Дмитрівка, Базалуки, Волошине, Кияшки, Колгоспна Гора, Кузьменки, Солонці). Знаходиться на лівому березі Дніпра (Дніпродзержин­ського водосховища), за 280 км від Києва, за 105 км від Полтави та за 18 км від Кремен­чука. Пл. 78,45 км2. Насел. 51 740 осіб (2001, складає 100,2 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни (бл. 28 %) та білоруси (1 %). Залізнична ст. Зо­ло­тнишине. Виявлено залишки поселень періодів неоліту, енео­літу, бронзи, Київ. Русі, черняхів. культури. Засн. 1960 як робітн. с-ще при Дніпров. гірн.-збагачув. комбінаті (нині Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат) на місці хуторів Горішні Плавні, Бурдеї, Пашки, Тищенки. У 2-й пол. 1920-х рр. тут були відкриті багаті поклади заліз. руди (див. Кременчуцький залізорудний район). Під час 2-ї світ. вій­ни на тер. сучас. К. точилися запеклі бої, у вересні 1943 тут форсували Дніпро 252-а і 299-а дивізії. Від 1961 – смт, від 1972 – місто рай., від 1977 – обл. значення. 1961 мешкало 658, 1970 – 14,5 тис., 1979 – 37,9 тис., 1989 – 51,6 тис., 1998 – 54,7 тис. осіб. Нині в місті, окрім гірн.-збагачув. комбінату, працюють підпр-ва: добув. пром-сті – «Діорит», Рижів. граніт. кар’єр, Редут. кар’єроуправління; харч. пром-сті – хлібозавод; легкої пром-сті – «Коста», «Тіко-Престиж», «Тіко-Маркетинг»; целюлозно-папер. пром-сті – «Дніпрокварц»; хім. пром-сті – «Кисень», «Інтервибухпром»; гумо-тех. пром-сті – з-д з переробки зношених шин, «Лемі-Оригінал»; металург. вироб-ва та з виготовлення готових метал. виробів – «Промсантехніка», «Фероліт»; з вироб-ва машин та устат­кування – «Кредо», «Дизель», «Ра­дон»; з вироб-ва електр., електрон. та оптич. устаткування – «Енергосталь», «Елемаш»; з вироб-ва транс­порт. засобів та устаткування – «Феротранс». У К. – політех. технікум, профес. буд. ліцей, профес. гірн. ліцей, Полтав. місіонер. духовна семінарія, 8 заг.-осв. навч. закладів, 12 дитсадків, дит. художня та муз. школи; Палац культури, Комсомольський істо­рико-крає­знавчий музей, 6 б-к; 4 лікар. мед. заклади; 2 готелі; відділ. 10-ти банків. Виходять газети «Громадська думка» (від 1991) та «Дніпровський гірник» (від 1973). Щорічно в серпні проводиться міжнар. фольклор. фестиваль «Калинове літо на Дніпрі». Діють реліг. громади УПЦ МП (Свято-Микол. собор), УПЦ КП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Є 3 парки, під охороною держави – місц. значення заказник Лісові озера. Функціонують плавал. басейн, 2 фізкультурно-оздоровчі комп­лекси, яхт-клуб, шаховий клуб, 16 спортзалів, низка теніс. кортів, тир, веслув. клуб «Гірник», 6 футбол. полів, стадіон «Юність», дит.-юнац. футбол. клуб «Гірник-спорт», кінно-спорт. клуб «Жокей». Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, Ю. Кондратюку, рад. воїнам, які загинули 1943 під час форсування Дніпра, та на честь геологів, які досліджували поклади заліз. руди («Перша палатка»). Серед видат. уро­дженців – художник-реставратор Ю. Гузенко.

В. Д. Полтавець

Стаття оновлена: 2014