Ананьїв
АНА́НЬЇВ — місто Одеської області, райцентр. Знаходиться на р. Тилігул за 15 км від залізнич. ст. Жеребкове. Має автобус. зв’язок з обл. центром та насел. пунктами в межах р-ну. Площа 5,1 км2. Насел. 9,8 тис. осіб (1999): українці, росіяни, болгари, євреї, цигани та ін. У документах уперше згадується як слобода Анані (від імені першопоселенця запоріз. козака Ананія) 1767, деякі історики свідчать, що слобода існувала вже 1753. Від 1834 — місто, центр повіту Херсон. губ. 1895 тут мешкало 16 670 осіб, які займалися землеробством, скотарством, садівництвом і торгівлею (зокрема зерном). Наприкінці 19 ст. в місті було бл. 20-ти напівкустар. підприємств: свічково-салотопний, миловарний заводи, 3 ф-ки фрукт. та шипучих вод, 2 маслобійні, 5 цегел. заводів. Діяли чол. і жін. гімназії, 2 нар. училища, 3 церк.-парафіял. та реміснича школи, євр. початк. училище. Від 1923 — райцентр. Осн. підприємства: заводи — будматеріалів, консерв., хліб., продтоварів, маслороб.; швейна ф-ка (різні форми власності). В А. є с.-г. технікум бухгалтер. обліку та ПТУ. Працюють 3 заг.-осв., муз. та спорт. школи, 2 лікув. заклади, Будинок культури, кінотеатр, 2 б-ки, готель, відділ. 2-х банків. Є стадіон, істор.-худож. музей. Діють реліг. громади православ. церкви, євангелістів, християн-баптистів. Серед пам’яток архітектури: Собор св. Александра Невського (кін. 19 ст.), будинок художника Є. Столиці (кін. 19 ст.), будинки г-зій чол. (1875) і жін. Маріїнської (1876) та ін. В А. народилися академік АН СРСР С. Вольфкович, д-р мед. н. М. Харченко, історики Л. Горбатов, І. Книжник-Вєтров, поети О. Лукашевич та Т. Федюк. А. — місто з давніми культур. традиціями. Тут у 1875–82 жив відомий укр. композитор П. Ніщинський, більшу частину свого життя провів художник-пейзажист Є. Столиця, кілька років працював земським архітектором художник В. Комаров. Тут навч. Герой Радянського Союзу Є. Маріїнський, вихованкою дит. будинку була розвідниця, авторка книжок про ананьїв. підпілля під час 2-ї світової війни О. Красильникова-Ященко. Збудовано пам’ятники Т. Шевченкові, П. Ніщинському, О. Пушкіну; мемор. комплекс та пам’ятник ананьївцям, які загинули в роки 2-ї світової війни.
Рекомендована література
- Красильникова-Ященко О. Кровью сердца. Ставрополь, 1965;
- Губарь О. Город из красного кирпича // Вест. региона. О., 1998. № 42–43.