Анатичук Лук’ян Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Анатичук Лук’ян Іванович

АНАТИЧУ́К Лук’ян Іванович (15. 07. 1937, с. Колінківці, нині Хотин. р-ну Чернів. обл.) – фізик, енергетик. Д-р фіз.-мат. н. (1973), проф. (1974), акад. НАНУ (1992). Держ. нагороди СРСР. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1997). Премії ім. С. Вавилова (1969), М. Островського (1972) АН СРСР; РМ СРСР (1987). Закін. Чернів. ун-т (1960), де працював у 1960–80 (від 1973 – зав. каф.). У 1980– 90 – дир. КБ «Фонон»; від 1991 – дир. Ін-ту термоелектрики НАНУ та Мін-ва освіти і науки України. Від 1994 – президент Міжнар. термоелектр. академії. Наук. праці з фізики напівпровідників та термоелектрики (фізика термоелектр. явищ, термоелектр. матеріалознавство і приладобудування). Створив узагальнену теорію термоелектрики. Відкрив бл. 30 нових типів термоелементів.

Пр.: Термоэлементы и термоэлектрические устройства. К., 1979; Микрокалориметрия. Л., 1981 (співавт.); Оптимальне управління властивостями термоелектричних матеріалів і приладів. Чц., 1992 (співавт.); Thermoelectricity. Vol. 1. Physics of Thermoelectricity. Kyiv, 1998; Полупроводники в экстремальных температурных условиях. С.-Петербург. 2001 (співавт.).

В. П. Шафранюк

Стаття оновлена: 2001