Анатолій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Анатолій

АНАТО́ЛІЙ (Грисюк Андрій Григорович; 20. 08. 1880, м. Ковель, нині Волин. обл. – 10. 02 (за ін. даними – 23. 01). 1938) – церковний діяч. Закін. Кременец. духовне уч-ще, Волин. духовну семінарію (1900), Київ. духовну академію (1904) зі ступ. канд. богослов’я і залишений як професор. стипендіат. Чернечий постриг прийняв 1903 від митрополита Флавіана. У 1905–06 – професор. стипендіат при Рос. археол. ін-ті в Константинополі. В. о. доц. (3 червня 1905), магістр богослов’я і доц. (4 серпня 1911), екстраординар. проф. (10 січня – 18 травня 1912) Київ. духов. академії. Архімандрит (29 серпня 1911). Єпископ Чистопільський (хіротонія 29 червня 1913 у храмі Христа Спасителя). Ректор Казан. духов. академії (1913–22). Ув’язн. 1924, засланий у концтабір на Соловец. о-вах (1924–27). 29 липня 1927 підписав декларацію митрополита Сергія. Постійний чл. Священ. Синоду. Архієпископ (1928–32) і митрополит Одеський і Херсонський (від 21 жовтня 1932). Тимчасово керував Харків. єпархією (1934– 35). Ув’язн. 9 серпня 1936. Помер у лікарні Ухто-Печор. концтабору.

Пр.: Проф. А. С. Лебедев // Тр. Киев. духов. академии. 1910, март; Памяти проф. В. В. Болотова // Там само. 1910, апр.; Исторический очерк сирийского монашества до половины VІ в. К., 1911.

Літ.: Резникова И. Православие на Соловках. С.-Петербург, 1994; Manuil; Польский; Регельсон.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2001