Андерґраунд

Визначення і загальна характеристика

АНДЕРҐРА́УНД (англ. underground — підпільний, неофіційний, нелегальний) — творчість осіб або груп, яка суперечить усталеним філософським, етичним, естетичним кодам соціуму й скеровується на самовираження. Термін «А.» уперше вжито стосовно кінотворів 50-х рр. 20 ст., коли почала ширитися 16-мм та (згодом) 8-мм знімальна й проектувальна апаратура масового використання (потім, особливо в 70-х рр., до такої творчості долучилися й митці зі спец. освітою в царині різьби, малярства тощо). А. стрімко поширився у державах як демократ., так і тоталітар. сусп. устрою (передусім у країнах соціалістичного табору). Належність митця до А. може зумовлюватися низкою причин: репресивність соц. системи, обмеження свободи політ. творчості, особливості худож. психології (принципове відлюдництво, зневага до популярності власної творчості і смаків споживача), зумисне спонтанний характер творчості, що входить у конфлікт із заг. нормами етики та чинним законодавством (пропаганда насильства, порнографія тощо). До А. належать також окремі витвори китчу, виробник яких не бажає з естет. або фінанс. міркувань легалізувати власне авторство. А. витворився на стику салонної та богемної культур, контркультури, антикультури, субкультури, еклектики, герметизму, творчості протесту (передусім у репресив. соціумах). У тоталітар. (зокрема й рад.) політ. системах розповсюдженим способом побутування А. був «самвидав» («тутвидав» і «тамвидав»), серед новітнього А. — аудіовізуальне, комп’ютерне та ін. піратство в галузі мас. культури.

В Україні А. розвивається від кін. 50-х рр. Серед його представників — О. Шульдиженко (передусім його витвори з півватману), С. Пацієвський (олійні роботи), М. Мерзлікін (дерев’яна різьба), Б. Чистяков («магнітофонні варіації»), О. Білецький (філос. проза), Р. Немировський (поезія), П. Плитка-Горицвіт (витинанки й співанки). За приклад контр- і антикультурного А. правлять також умисно анонімні картинки, зроблені членами Худож. фонду на замовлення різних організацій (як правило, технічно й естетично невибагливі), базарна продукція (картинки й мала пластика). Своєрідним різновидом А. 50–60-х рр. були театр. (зокрема балетні) та студент. вистави — «капусники».

Завантажити статтю