Анджейовський Зиґмунт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Анджейовський Зиґмунт

АНДЖЕЙО́ВСЬКИЙ Зиґмунт (Andrzejowski Zygmunt; 30. 04. 1894, Київ – 17. 03. 1965, Лондон) – польський історик, фольклорист, мемуарист. Президент Т-ва киян у Лондоні. Початк. освіту отримав у підпільній польс. школі пані Вжешчової. Закін. офіцер. артилер. школу в Одесі, від 1914 – на фронті. Від 1917 – у корпусі генерала І. Довбур-Мусницького в Бобруйську, брав участь у боях проти більшов. армії, двічі нагородж. бойовим Хрестом, отримав чин капітана. Був організатором і пропагандистом відділу Морської та колоніальної ліги в Модлині, Бресті та Гродно. Початок 2-ї світ. війни застав А. підполковником на посаді кер. штабу операт. групи. Після загарбання Польщі фашист. Німеччиною емігрував до Франції, пізніше – до Англії. У Шотландії організував хор і виступав з концертами. Після війни залишився в Англії, служив ком-ром бронепоїзда, в упр. комунікацій, тех. інспектором на ф-ці папер. машин. Від 1965 – на пенсії. Протягом усього життя займався наук. дослідженнями військ. історії Польщі та України; видав історію кінноти Лісовського (17 ст.), «Wojennej pieśni polskiej» (1938), разом із А. Харасовським – «Skarbiec pieśni polskiej» (1944). Один з ініціаторів видання «Pamiętnik Kijowski», де опубл. його статті у 1-му томі (1959): «Biskup kijowski Józef Wereszczyński i jego pisma polityczne», «Duma Ukrainna i jej autor Adam Czachrowski»; у 2-му томі (1963): «Karol s Edmund Różyccy, dowódcy polscy w walce z Rosją», «Odgłosy wydarzeńwojennych i politycznych w pieśni na Ukrainie»; у 3-му томі (1966): «Kościoły i kaplice katolickie w Kijowie». А. співпрацював з польс.-укр. т-вом, був палким прихильником союзу України та Польщі, у якому бачив єдину можливість збереження їхньої незалежності.

Тв.: W «Patagonii» i na Dnieprze // Pamiętnik Kijowski. T. 3. Londyn, 1966.

Літ.: E. A. Ś. P. Podpułkownik Dypl. Zygmunt Andrzejowski // Pamiętnik Kijowski. T. 4. Londyn, 1980.

В. О. Єршов

Стаття оновлена: 2001