Андреєв Володимир Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андреєв Володимир Миколайович

АНДРЕ́ЄВ Володимир Миколайович (31. 03(12. 04). 1889, Астрахань, РФ – після 1968, Кишинів) – дендролог, флорист-систематик, фахівець із медоносних рослин. Д-р біол. н. (1938). Навч. у Київ. ун-ті, з якого був виключ. 1908 за участь у студент. рев. русі. Закін. природниче відділ. фіз.-мат. ф-ту Київ. ун-ту (1912). Відтоді – асист. каф. ботаніки, від 1916 – викл. дендрології і географії рослин Ново-Олександрій. ін-ту с. госп-ва та лісознавства (м. Ново-Олександрія, нині Пулави, Польща), який було евакуйовано 1914 у Харків. Більшість колекцій та зібр. матеріалу А. залишилася у Новій Олександрії. У 1922– 30 – проф. Харків. ін-ту с. госп-ва та лісознавства; 1930–32 – в. о. декана ф-ту лісівництва Київ. лісотех. ін-ту. 1920– 27 – зав. відділу медонос. рослин Харків. бджільн. станції; 1926–30 – наук. спеціаліст Всесоюз. ін-ту рослинництва. 1932–37 працював у Сухум. ін-ті субтропіч. плодівництва, водночас – зав. каф. біології Сухум. пед. ін-ту. У 1937– 40 – проф. Перм. с.-г. ін-ту; 1940–41 – зав. каф. ботаніки Кишинів. с.-г. ін-ту, який було евакуйовано до Свердловська; до 1944 очолював каф. ботаніки Свердлов. с.-г. ін-ту. 1944 повернувся до Кишинева (зав. каф. ботаніки с.-г. ін-ту). 1946 організував каф. ботаніки Молдав. ун-ту, яку очолював до кінця життя. Водночас завідував гербарієм Ботан. саду АН Молд. РСР. Праці присвяч. сезонному поліморфізмові рослин, дендрології, лікарським, отруйним, дубильним медонос. рослинам. Перші друк. статті А. з флористики (1909) стосуються водяної рослини Aldrovandia vesiculosa L. у дельті Волги і розподілу двох видів тюльпана у передмісті Астрахані. Під впливом М. Цингера вивчав сезонний поліморфізм Euphrasia brevipila s. 1 (1917), установив, що в ньому розрізняються не дві, а чотири раси, тісно пов’язані своїми властивостями з часом покосу. Замість назви «сезонний диморфізм» видів, введеної Р. фон Веттштайном, запропонував нову – «сезонний поліморфізм». У 1916– 17 опублікував огляд літ-ри про лікарські та статті про дубил. рослини. Подальші роботи А. – з дендрології та медонос. рослин. У них він описав дендрол. екзоти України: китай. гутаперчеве дерево (1931), своєрідний вид берези (Betula kirghisormn), гомологічні ряди форм дуба та ін. Опублікував кілька дослідж. із біології медонос. рослин, зокрема про кількість нектару в зв’язку з величиною нектарників.

Пр.: Характер растительности юго-восточных Каракум. К., 1912; Дендрология. Ч. 1. К., 1925; Ч. 2. Х., 1926; Кількість нектару // Пасішник. 1926; Пыльца растений, собираемая пчелами. Х., 1925; О движении боковых ветвей древесных пород // ЛиЛ. 1928. № 5; Гомологические ряды некоторых форм дубов. Москва; Ленинград, 1928; Ядовитые растения Молдавии. Кишинев, 1949; Карта растительности Молдавии. Кишинев, 1949; Деревья и кустарники Молдавии: В 3 т. Кишинев, 1957–68.

Літ.: Липшиц.

В. М. Шалар, М. А. Кохно

Стаття оновлена: 2001