Андреєв Костянтин Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андреєв Костянтин Олексійович

АНДРЕ́ЄВ Костянтин Олексійович (14(26). 03. 1848, Москва – 29. 10. 1921, Олександріада, побл. Севастополя) – математик, засновник наукової школи проективно-геометричного напряму. Закін. 3-ю Моск. г-зію (1867) та матем. відділ Моск. ун-ту (1871) зі ступ. кандидата і був залишений на 2 р. для фах. удосконалення. За клопотанням Д. Деларю й рекомендацією М. Бугаєва в грудні 1873 А. запрошено на каф. чистої математики Харків. ун-ту як приват-доц. для викладання заг. курсу аналіт. геометрії. 1875 у Харкові захистив магістер. дис. «О геометрическом образовании плоских кривых», а 1879 у Москві – докт. «О геометрических соответствиях в применении к вопросу о построении кривых линий», де розробив поняття проектора з числом вимірів вище трьох, що було тоді предметом суперечок серед математиків. А. зробив знач. внесок у заснування багатовимір. геометрії, зокрема подав оригін. аксіоматичну побудову п’ятивимірного проектив. простору, довівши цим, що багатовимір. простір, як матем. поняття, не фікція, а надійний засіб для описування реал. речей. Від 1879 А. – екстраординар., а від 1885 – ординарний проф. У 1885–98 роботу в ун-ті поєднував з викладанням у Харків. технол. ін-ті. 1884 А. обирають чл.-кор. С.-Петербур. АН та чл.-кор. Т-ва фіз. та природничих наук у м. Бордо (Франція). А. – організатор Харків. матем. т-ва, головою і ред. праць якого він був 1883–98. Роки життя в Харкові були для А. найбільш плідними, про що свідчать його листи до О. Ляпунова та В. Стеклова. У цей час були створені основні його праці з геометрії та деякі з матем. аналізу. У праці «Некоторые обобщения в вопросе о разложении определенного интеграла по формуле, предложенной П. Чебышевым» (1883) увів і застосував визначник одночасно й незалежно від Й.-П. Ґрамма («визначник Ґрамма»). А. першим написав курс аналіт. геометрії, що витримав 5 видань. У грудні 1898 А. отримав звання засл. проф. і був переведений до Моск. ун-ту, де працював до 1917. У 1905 і 1909 – декан ун-ту, проте 1911 залишив посаду на знак протесту проти реакц. політики уряду. Одночасно був дир. Олександрів. комерц. уч-ща (1899–1907), дир. Микол. жін. комерц. уч-ща (1904–08) і викладав математику в Тех. уч-щі (1899–1902). Через хворобу змушений 1917 переїхати до Криму. У доробку А. є низка робіт з історії математики, зокрема дослідж. про В. Буняківського, В. Імшенецького, В. Цінґера, К. Штаудта, М. Шаля та ін.

Пр.: О таблицах смертности. Москва, 1871; Вывод одного общего свойства многосторонников // Матем. сб. Москва, 1873. Т. 6; О построении поля относительно плоских геометрических кривых // Сообщ. и протоколы Харьков. матем. об-ва. 1879. Вып. 1; Об изложении начал проективной геометрии // Там само. 1880. Вып. 2; О многоугольниках Понселе (статья 1-я) // Там само. 1881. Вып. 2; О многоугольниках Понселе (статья 2-я) // Там само. 1884. Вып. 2; Высшая геометрия (литографич. курс лекций). Х., 1885; Основной курс аналитической геометрии. Х., 1888; изд. 5, 1909; Элементарная математика (литографич. курс лекций). Москва, 1900; Высшая алгебра (литографич. курс лекций). Москва, 1906; Избранные работы. Х., 1955.

Літ.: Синцов Д. М. К. А. Андреев (некролог) // Наука на Украине. К., 1922. № 3; Егоров Д. Ф. Константин Алексеевич Андреев (некролог) // Матем. сб. Москва, 1924. Т. 31, вып. 3–4; Глаголев А. А. Высшая синтетическая геометрия в трудах Н. Д. Блашмана, В. Я. Цигера и К. А. Андреева: Номогр. сб. Москва, 1951; Мандзюк А. И. О некоторых многозначных соответствиях в проективной геометрии // УМЖ. 1953. Т. 5, № 4; Гордевский Д. З. К. А. Андреев – выдающийся русский геометр. Х., 1955; Черняев М. П. Константин Алексеевич Андреев как геометр // Историко-матем. исследования. Москва, 1956. Вып. 9.

К. Д. Хоменко

Стаття оновлена: 2001