Андреєв Лев В’ячеславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андреєв Лев В’ячеславович

АНДРЕ́ЄВ Лев В’ячеславович (04. 08. 1929, м. Надєждинськ, нині Сєров Свердлов. обл., РФ – 07. 01. 2001, Дніпропетровськ) – механік. Д-р тех. н. (1967), проф. (1969). Засл. діяч н. і т. України (1993). Премія РМ СРСР (1981). Держ. нагороди СРСР. Закін. Казан. авіац. ін-т (1953). У 1953–73 працював у Держ. КБ «Південне»: інж., ст. інж., нач. групи, нач. сектору; від 1973 – у Дніпроп. ун-ті: проф., зав. каф., від 1994 – почес. проф. та (за сумісн.) пров. н. с. Держ. КБ «Південне». Теор.-експерим. дослідження стійкості тонкостінних систем при неоднорід. напруженні знайшли застосування у конструюванні спускних косміч. апаратів. На основі дослідж. явища резонансу в несучій здатності конструкцій залежно від характеру навантаження під керівництвом А. розроблено методи розрахунку та сформульовано критерії вичерпності несучої здатності конструкцій, що працюють в екстрем. умовах. Уперше поставлено проблему і досліджено дію на оболонки потужного лазер. випромінювання. Виконано цикл робіт у галузі динам. міцності у зв’язку з поведінкою об’єкта при високоінтенсивних зовн. впливах.

Пр.: Материалоемкость и новая техника. Москва, 1978 (співавт.); В мире оболочек. Москва, 1986; Этюды об инженерном творчестве. Дн., 1989; Динамика тонкостенных конструкций с присоединенными массами. Москва, 1995 (співавт.); М. К. Янгель – главный конструктор ракетно-космических систем. К., 1996 (співавт.).

Літ.: Золоті кадри Alma mater: нариси. Дн., 2013.

М. В. Поляков

Стаття оновлена: 2016