АНДРЕЙЧУ́К Євсевій (04. 07. 1841, с. Хлівище, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. — 1910) — громадсько-політичний діяч Буковини. 1854–68 навч. у Чернів. гімназії і духов. семінарії. Православ. парох у селах Дорошівка, нині За­ставнів. р-ну і Нові Мамаєвці, нині Кіцман. р-ну. Проводив значну просвітню і громад. роботу серед селян. У 60–70-х рр. — дописувач часопису «Слово» (під псевд. Православний). Брав активну участь у заснуван­ні товариства «Руська Рада» в Чернівцях (1870). Зуси­л­лями А. в 1870 у с. Дорошівка від­крито школу, а в с. Нові Мамаєвці — пошту та залізничну станцію. Пропонував і за­охочував селян раціонально вести госп-во, захищав їхні інтереси, за що за­знав пере­слідувань від церк. і світських властей. Від 1875 — чл. товариства ім. М. Качковського «Руська Бесіда» в Чернівцях (засн. 1869). 1884 — кандидат на посла до буковин. сейму. 1881 — голова «Руської Ради» в Чернівцях, 1890 — її містоголова (за­ступник голови), пізніше за­ступник голови товариства «Народна Рада». За по­глядами — москвофіл. Твори публікував пере­важно у галиц. період. ви­да­н­нях під псевд. і крипт. — Дорошівець, Е. А., П-вич та ін.