Андрейчук Євсевій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрейчук Євсевій

АНДРЕЙЧУ́К Євсевій (04. 07. 1841, с. Хлівище, нині Кіцман. р-ну Чернів. обл. – 1910) – громадсько-політичний діяч Буковини. 1854–68 навч. у Чернів. г-зії і духов. семінарії. Православ. парох у селах Дорошівка, нині Заставнів. р-ну і Нові Мамаєвці, нині Кіцман. р-ну. Проводив значну просвітню і громад. роботу серед селян. У 60–70-х рр. – дописувач часопису «Слово» (під псевд. Православний). Брав активну участь у заснуванні т-ва «Руська Рада» в Чернівцях (1870). Зусиллями А. в 1870 у с. Дорошівка відкрито школу, а в с. Нові Мамаєвці – пошту та залізничну станцію. Пропонував і заохочував селян раціонально вести госп-во, захищав їхні інтереси, за що зазнав переслідувань від церк. і світських властей. Від 1875 – чл. т-ва ім. М. Качковського «Руська Бесіда» в Чернівцях (засн. 1869). 1884 – кандидат на посла до буковин. сейму. 1881 – голова «Руської Ради» в Чернівцях, 1890 – її містоголова (заст. голови), пізніше заст. голови т-ва «Народна Рада». За поглядами – москвофіл. Твори публікував переважно у галиц. період. виданнях під псевд. і крипт. – Дорошівець, Е. А., П-вич та ін.

Н. В. Попович

Стаття оновлена: 2001