Андрієвський Віктор Никанорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрієвський Віктор Никанорович

АНДРІЄВСЬКИЙ Віктор Никанорович (11. 11. 1885, Полтава – 15. 09. 1967, м. Дорнштадт, ФРН) – громадсько-політичний діяч, публіцист, педагог. Навч. у 1-й Полтав. г-зії та на природничому ф-ті Ун-ту св. Володимира (Київ, 1903–07). Від 1909 – викл. хімії та товарознавства у семиклас. Полтав. комерц. уч-щі. Від 1909 друкувався в часописах «Рідний край» та «Сніп». 1907–17 – гласний Полтав. губ. земства, 1913–16 – гласний Полтав. міської думи, чл. полтав. «Громади» (від 1912). У травні – червні 1917 А. – один із засн. Укр. партії хліборобів-демократів (Лубни). 1917 при новій владі знову обраний гласним Полтав. міської думи. Від кін. 1917 до квітня 1918 – комісар освіти УНР у Полтав. губ. 1920 у складі Держ. капели під кер-вом О. Кошиця виїхав до Польщі, де у 20–30-х рр. працював директором укр. таборової г-зії у м. Каліш. Опублікував спогади про перебування капели Кошиця на Закарпатті. Згодом жив у Чехословаччині та Німеччині. У повоєнні роки займався публіцист. діяльністю. Автор низки творів про події 1917–19 в Україні, зокрема спогадів «З минулого» (у 2-х т., 4-х ч.: т. 1. 1917 рік на Полтавщині, ч. 1–2. Берлін, 1921; т. 2. Від Гетьмана до Директорії. ч. 1–2. Берлін, 1923, перевид. 1963), з проблем нац.-держ. відродження України: «До характеристики українських правих партій» (Берлін, 1921), «На спомин про В. П. Оскілка» (Рівне, 1926), «Три громади. Спогади з 1885–1917 рр.» (Львів, 1938), «М. Лисенко» (1937, 1942), «Микола Міхновський. Нарис суспільно-політичної біографії» (Мюнхен, 1950) та ін.

Літ.: Чикаленко Є. В. Андрієвський. З минулого: 1917 рік на Полтавщині: [Рец.] // ЛНВ. 1922. Т. 76; Донцов Д. В. Андрієвський. З минулого: [Рец.] // Там само. 1923. Т. 81; Топчинський М. В. Андрієвський. З минулого. Т. 2. Ч. 1–2.: [Рец.] // Там само. 1924. Т. 83; Автобіографія // Ми. 1992. № 15, серп.; Пустовіт Т. Сторінки біографії Віктора Андрієвського // Виявлення та дослідж. нац.-визв. змагань укр. народу на Полтавщині (1917–1920 рр.). П., 1995.

Г. В. Стрельський

Стаття оновлена: 2001