Андрієвський Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрієвський Олександр Іванович

АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Олександр Іванович (13(26). 08. 1900, Харків – 18. 01. 1976, Львів) – фізик. Д-р тех. н. (1953), проф. (1955). Засл. діяч н. і т. УРСР (1965). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1929). 1929 організував на базі фіз. лаб. Харків. ін-ту інж. залізнич. транспорту випуск ртут. тиратронів і газотронів для експерим. і вироб. цілей. 1941 разом з ін-том евакуювався у Ташкент, де працював до 1945, поєднуючи викладацьку працю з роботою токаря на з-ді оборон. значення, 1945–54 – зав. каф. фізики Харків. ін-ту залізнич. транспорту; від 1955 – у Львів. політех. ін-ті: проф., зав. каф. фізики (до 1975), проректор з наук. роботи (1955–68). Дослідж. в галузі газ. розряду і електронно-іон. процесів та напівпровідник. матеріалів. Був відп. ред. ж. «Фізична електроніка».

Пр.: Исследование особенностей строения поликристаллического слоя меднозакисных элементов и разработка нового метода их получения. Ленинград, 1958; Рентгенографические исследования фазового состава меднозакисного слоя при наличии химических примесей. Ленинград, 1958 (співавт.); О вычислении энергетического спектра в полупроводниках. Ленинград, 1974 (співавт.).

Літ.: Памяти Александра Ивановича Андриевского: [Некролог] // Физ. электроника: Респ. межвед. науч.-тех. сб. Л., 1976. Вып. 12; Буцко.

Д. М. Буцко, М. І. Буцко

Стаття оновлена: 2001