Андрієвський Опанас Михайлович

Визначення і загальна характеристика

АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Опанас Михайлович (1878, Уманського пов. Київської губ. — 16. 05. 1955, Шпіт­таль-ан-дер-Драу, Австрія) — громадсько-політичний діяч, учений-правник, адвокат. Від 1917 член Української партії само­стійників-соціалістів (УПСС). Після закінче­н­ня Юридичного ліцею у м. Ярославль (1906) за­ймався адвокатською практикою у Києві, був мировим суд­дею. Брав активну участь у створен­ні (серпень 1918) і діяльності Українського національного союзу, в організації протигеть­манського пов­ста­н­ня. Від 14 листопада 1918 — член Директорії УНР. На­прикінці квітня 1919 разом із керівництвом УПСС під­тримав спробу державного пере­вороту, яку очолив отаман В. Оскілко. Після ліквідації заколоту ви­йшов зі складу Директорії (4 травня 1919). Емігрував до Чехо-Словач­чини, де працював професором цивільного права УВУ в Празі (1924–37), продовжував громадсько-політичну діяльність як член Всеукраїнської національної ради, Українського центрального комітету та ін. Від кін. 30-х рр. жив у Австрії.

Д. В. Осаульчик

Завантажити статтю