Андрієвський Опанас Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Андрієвський Опанас Михайлович

АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Опанас Михайлович (1878, Уман. пов. Київ. губ. – 16. 05. 1955, Шпітталь-ан-дер-Драу, Австрія) – громадсько-політичний діяч, учений-правник, адвокат. Від 1917 член Укр. партії самостійників-соціалістів (УПСС). Після закін. Юрид. ліцею у м. Ярославль (1906) займався адвокат. практикою у Києві, був мировим суддею. Брав активну участь у створенні (серпень 1918) і діяльності Укр. нац. союзу, в орг-ції протигетьман. повстання. Від 14 листопада 1918 – чл. Директорії УНР. Наприкінці квітня 1919 разом із кер-вом УПСС підтримав спробу держ. перевороту, яку очолив отаман В. Оскілко. Після ліквідації заколоту А. вийшов зі складу Директорії (4 травня 1919). Емігрував до Чехо-Словаччини, де працював проф. цивіл. права УВУ в Празі (1924–37), продовжував громад.-політ. діяльність як чл. Всеукр. нац. ради, Укр. центр. ком-ту та ін. Від кін. 30-х рр. жив у Австрії.

Д. В. Осаульчик

Статтю оновлено: 2001

Покликання на статтю
Д. В. Осаульчик . Андрієвський Опанас Михайлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44182 (дата звернення: 20.04.2021)