Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович

АНДРІЄ́НКО-НЕЧИТА́ЙЛО Михайло Федорович (29. 12. 1894, Херсон – 12. 11. 1982, Париж) – маляр-авангардист, сценограф, новеліст. Малювати почав у херсон. г-зії. Закін. С.-Петербур. маляр. школу Імперат. т-ва заохочення до мист-ва (1917) та юрид. студії в С.-Петербур. ун-ті, де вперше (1915) брав участь у виставці кубістич. тенденції «Сучасне малярство». У 1918–19 оформляв вистави для Камер. театру К. Миклашевського в Одесі («Електра» Г. фон Гофмансталя). 1920 виїхав на Захід, спершу до Румунії, 1921 – до Чехо-Словаччини (Прага). Від 1923 – у Парижі. Твори для театрів – Королів. опери в Бухаресті («Мільйони арлекінів», 1921), театру «Народні Дівадло», Нового нім. театру, Театру Кляйне Бюне, Театру Андрія, Літнього театру, Камер. рос. театру в Празі, Театру «Арк ан Сьєль» і Театру Піґаль у Парижі; для фільмів – «Казанова» і «Шехерезада». Стиліст. напрями: кубізм і конструктивізм (1916–29), 1929– 56 через сюрреалізм, фігур. реалізм, постімпресіонізм переходить до абстракціонізму. У кубістич. і конструктивістич. творах відчувається потуж. ритм гармонійних геом. фігур без формалізму системи; у сюрреаліст. композиціях у дуже делікат. колориті шукав зв’язку з невідомим, таємничим світом; паризькі пейзажі сповнені поет. ліризму. В абстракт. композиціях демонстрував власне тлумачення перспективи, простору, матерії. А.-Н. – майстер досконалих композицій, субтильний колорист строгих тональностей; віддавав перевагу зеленим барвам. Крім О. Архипенка, ніхто з укр. митців так не віддзеркалював у своїй багатогран. творчості мист. нуртування 20 ст., як А.-Н. Індивід. виставки: Париж (1964, 1972, 1974), Рим (1965), Берлін і Женева (1974), Амстердам (1976), Чикаґо (1979). Учасник міжнар. виставок: Нью-Йорк, Лондон, Відень, Львів, Вісбаден, Сент-Етьєн, Берлін, Цюрих, Мілан, Гайдельберґ, Вашинґтон, Базель, Париж. Твори зберігаються в музеях: Нац. музей модер. мист-ва, Бобур; Міський музей Парижа; Б-ка Арсеналу, Париж (театр. мист-во); Нац. б-ка, Відень; Музей Вікторії й Альберта, Лондон; Укр. нац. музей, Львів (5 творів знищено в 1952); Метрополітен-музей, Нью-Йорк; Музей у Сент-Етьєні; Музей Укр. катол. ун-ту, Рим. Автор психол. новел про життя у Франції, надруков. у ж. «Сучасність» (1964–77), і статей в укр. журналах.

Тв.: «Окружені трикутники» (1924); «Голуб у вікні» (1933); «Наверствування площ» (1961); «Персонаж» (1970); «Композиція зі сходами» (1982).

Літ.: Січинський В. Андрієнко. Л., 1934; Попович В. Михайло Андрієнко. Мюнхен, 1969; Andréenko, album présenté par Jean Claude et Valentine Marcadé. Lausanne, 1978; V. Marcadé. Michel Andréenko. Paris, 1978; Книга творчості українських мистців поза Батьківщиною // Нотатки з мист-ва. Філадельфія, 1981; Попович В. Другий абстрактний період Михайла Андрієнка (1956–1974) // Мист-во укр. діаспори. К., 1998.

Б. Певний, В. Попович

Стаття оновлена: 2001