Андріїв Ігор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андріїв Ігор Володимирович

АНДРІ́ЇВ Ігор Володимирович (10. 01. 1957, Київ) – художник, графік. Чл. НСХУ (1987). Закін. ф-т книжк. графіки Укр. полігр. ін-ту (1985, майстерня Б. Валуєнка). У 1978–87 – худож. редактор експерим. редакції вид-ва «Дніпро», 1988–92 – чл. творчого об’єдн. «КОЛО» при Укр. фонді культури. Від 1992 живе в Канаді. Працює в царині живопису, графіки, книжк. дизайну, реклами, іконографії. Від 1985 – учасник укр. та зарубіж. виставок. Персон. виставки – у Торонто (1993) та Оттаві (1997–99). Твори зберігаються у Музеї книги і книгодрукування (Київ), Канад. музеї цивілізації (Оттава). Автор іл. до кн. «Від першої особи» В. Коротича (1983), «Можливість відповіді» І. Росоховатського (1984), «Живопись США 20 века» В. Мартиненка (1985), «Через віки» О. Горбовського (1986; усі – Київ).

Живопис: «Доля», «Ранок», «Натюрморт на чорному фоні», «Чорне жито» (усі – 1990), «Середа», «Останній сніг» (обидві – 1991); ікони: «Св. апостол Андрій» (1993), «Христос-цар» (1995), «Св. Микола» (1996), «Архангел Михаїл» (1997); «Оранта» (1998), «Вишгородська Богородиця» (1998), «Ісус Христос» (1998) та інші.

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2001