Андріївка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андріївка

АНДРІ́ЇВКА – селище міського типу Слов’янського району Донецької області. Знаходиться на р. Сухий Торець (бас. Сівер. Дінця), за 8 км на Пд. Зх. від райцентру, з яким має автобус. зв’язок, за 110 км від Донецька і за 4 км від залізнич. ст. Слов’янськ. Пл. 1,2 км2. Насел. бл. 1300 осіб (2000): українці – 75 %, росіяни – 20 %, ін. національності – 5 %. До 1861 земля належала поміщикам Сухановим, Єфановим, Мазанам. 1869 через ці землі прокладено Курсько– Харківсько–Азовську залізницю. Залізничник Голосняк викупив землю у селян, зокрема й гору Карачун, де містилися великі поклади крейди, яку відправляв у всі куточки Росії (кар’єр працював до 1959). 1922 на тер. госп-ва поміщика Єфанова організовано дит. колонію (на зразок дит. будинку А. Макаренка). Наглядачем у ній був Андрій Петрунчик, на честь якого і названо с-ще, що утвор. у цьому ж році в результаті злиття невеликих хуторів Биковки, Єфанівки, Мазанівки, Суханівки та Хомичівки. На тер. А., крім крейди, є поклади кераміч. глини. В А. працює відділ. с.-г. ТОВ «Степове», що входить до об’єдн. «Шахтар». У с-щі є філіал районної заг.-осв. школи (від 1998 не працює), фельдшер.-акушер. пункт, клуб, б-ка; радіотелевіз. передавальний центр Донец. телебачення. Діє Свято-Андріїв. парафія УПЦ МП. Є Парк Слави та пам’ятник воїнам, які загинули під час визволення с-ща, а також односельцям, які не повернулися з війни.

Л. І. Морокко

Стаття оновлена: 2001