Комунікація

КОМУНІКА́ЦІЯ (від лат. communico — спілкуюся з кимось; пові­домле­н­ня, звʼя­зок) — термін, що окреслює люд­ську взаємодію у світі. У сучасній філософії К. використовують як ознаку кон­структивної взаємодії особистостей, націй та етносів, що роз­гортається на основі взаємної толерантності й поро­зумі­н­ня. Поня­т­тя «комунікація» широко викори­стано у філософії К. Ясперса; а також у нім. практичній філософії (К.-О. Апель, Ф. Больнов, Ю. Габермас), яку на­звали «комунікативною». Зовнішня, маніпулятивна К. призводить до пере­жива­н­ня внутрішньої, екзистенційної самотності. Вихід за межі такої внутрішньої самотності можливий ли­­ше у внутрішній К., що торкається глибин­них смисложит­тєвих орієнтацій і має вільний характер. Це насамперед К. із собою як акт самопі­зна­н­ня та самовід­творен­ня, процес діалогу з власним «Я». Але внутрішня К. є також К. з «Іншим», що по­стає не як обʼєкт («Воно»), а як субʼєкт («Ти»). Внутрішня К. роз­гортається як єд­ність духовної та душевної К. і може бути на­звана особистісна К., у якій виявляється краса вчинків та від­носин між людьми. Із позицій сучасної філософії екзистенції, зокрема метаантропології, К. по-різному проявляєть­ся в буден­ному, граничному й мета­граничному вимірах людського буття — вона може бути зумовлена як волею до самозбереже­н­ня та продовже­н­ня роду, так і волею до вла­ди, пізнання, творчості, любові, свободи й толерантності.

У 20 ст. дедалі більше роз­вивається масова К. — систематичне роз­­по­всюдже­н­ня інформації серед великої кількості людей за допомогою ЗМІ, аудіо- та ві­деозапису, компʼютерних мереж тощо. Масова К. є необхідною умовою іс­­нува­н­ня культури масової. Соціальними перед­умовами масової К. стало су­спільство масового спожива­н­ня з такими його рисами, як індустріалізація, урбанізація, стандартизація виробництва та способів життя. Технічною перед­умовою ма­­сової К. стало створе­н­ня у 1-й пол. 20 ст. технічних при­строїв, які реалізували можливість швидкої пере­дачі інформації для величезної аудиторії, роз­порошеної у просторі.

За допомогою масової К. від­бувається пошире­н­ня важливих інформаційних пові­домлень, що зумовлює єд­ність регіону, нації, людства. Проте сама наявність масової К. породжує три фундаментальні соціальні та екзистенційні проб­леми.

1. Масову К. можуть використовувати для тиску на сві­домість, під­сві­домість, маніпуля­цій людьми (напр., викори­ста­н­ня економічної і політичної реклами сприяє зомбуван­ню великих мас людей).
2. Орієнтація на масового споживача інформації призводить до спроб стандартизації та спро­ще­н­ня внутрішнього світу людини.
3. До­ступність і «серійність» інформаційних потоків у мережах масової К. породжують «інформаційну наркоманію» — внутрішній стан людини, коли продукція ма­­сової К. стає важливішою за події власного життя (пере­гляд телесеріалів тощо).

Масова К. стає стіною між особистостями і фор­­мою руйнації екзистенційного спілку­ва­н­ня, що зумовлює наро­ста­н­ня внутрішньої самотності та відчуження. На межі 20–21 ст. масова К. все більше від­бувається в межах Інтернету; на поч. 21 ст. концентрується у соцмережах, що породжує нові глибин­ні екзистенц.-психологічні про­блеми — масовий нарцисизм та втечу від реального світу у віртуальне спілкува­н­ня.

Завантажити статтю