Комунікація - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Комунікація

КОМУНІКА́ЦІЯ (від лат. communico – спілкуюся з кимось; повідомлення, зв’я­зок) – термін, що окреслює люд­ську взаємодію у світі. У сучас. філософії К. використовують як ознаку конструктив. взаємодії особистостей, націй та етносів, що розгортається на основі взаєм. толерантності й порозуміння. Поняття «К.» широко використано у філософії К. Ясперса; а також у нім. практ. філософії (К.-О. Апель, Ф. Больнов, Ю. Габермас), яку назвали «комунікативною». Зовн., маніпулятивна К. призводить до переживання внутр., екзистенц. самотності. Вихід за межі такої внутр. самотності можливий ли­­ше у внутр. К., що торкається глибин. смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Це насамперед К. із собою як акт самопізнання та самовідтворен­ня, процес діалогу з влас. «Я». Але внутр. К. є також К. з «Іншим», що постає не як об’єкт («Воно»), а як суб’єкт («Ти»). Внутр. К. розгортається як єдність духов. та душев. К. і може бути названа особистіс. К., в якій проявляється краса вчинків та відносин між людьми. Із позицій сучас. філософії екзистенції, зокрема метаантропології, К. по-різному проявляєть­ся в буден., гранич. й метагранич. вимірах люд. буття – вона може бути зумовлена як волею до самозбереження та продовження роду, так і волею до вла­ди, пізнання, творчості, любові, свободи й толерантності.У 20 ст. дедалі більше розвивається масова К. – системат. роз­повсюдження інформації серед великої кількості людей за допомогою ЗМІ, аудіо- та відеозапису, комп’ютер. мереж тощо. Масова К. є необхід. умовою іс­­нування культури масової. Соц. передумовами масової К. стало сусп-во масового споживання з такими його рисами, як індустріалізація, урбанізація, стандартизація вироб-ва та способів життя. Тех. передумовою ма­­сової К. стало створення у 1-й пол. 20 ст. тех. пристроїв, які реалізували можливість швидкої передачі інформації для величез. аудиторії, розпорошеної у просторі. За допомогою масової К. відбувається поширення важливих інформ. повідомлень, що зумовлює єдність регіону, нації, людства. Проте сама наявність масової К. породжує три фундам. соц. та екзистенц. проб­леми. 1 ) Масову К. можуть використовувати для тиску на свідомість, підсвідомість, маніпуля­цій людьми (напр., використання екон. і політ. реклами сприяє зомбуванню великих мас людей). 2 ) Орієнтація на масового споживача інформації призводить до спроб стандартизації та спро­щення внутр. світу людини. 3 ) Доступність і «серійність» інформ. потоків у мережах масової К. породжують «інформ. наркоманію» – внутр. стан людини, коли продукція ма­­сової К. стає важливішою за події влас. життя (перегляд телесеріалів тощо). Масова К. стає стіною між особистостями і фор­­мою руйнації екзистенц. спілку­вання, що зумовлює наростання внутр. самотності та відчуження. На межі 20–21 ст. масова К. все більше відбувається в межах Інтернету; на поч. 21 ст. концентрується у соц. мережах, що породжує нові глибинні екзистенц.-психол. проблеми – масовий нарцисизм та втечу від реал. світу у віртуал. спілкування.

Літ.: Бубер М. Я и Ты // Два образа веры. Мос­ква, 1995; Першоджерела ко­­мунікативної філософії. К., 1996; Зізі­улас Й. Буття як спілкування. Досліджен­ня особистості і церкви. К., 2005; Кри­­лова С. А. Краса відносин учителя та учня як передумова та різновид дійсного соціального партнерства // Наук. зап. Київ. ун-ту туризму, економіки і права. Сер. Філос. науки. 2012. Вип. 12.

Н. В. Хамітов

Стаття оновлена: 2014