Андрійчук Іван Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрійчук Іван Гнатович

АНДРІЙЧУ́К Іван Гнатович (13. 03. 1919, Київ – 25. 11. 1999, там само) – скульптор. Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Чл. НСХУ (1958). Закін. мех. технікум (1941, Київ); навч. на вечір. відділ. Київ. консерваторії і водночас працював у друкарні. Спец. худож. освіти не мав, навч. у свого тестя П. Верни. Працював у царині станк. скульптури. Від 1952 брав участь у худож. виставках. Роботи зберігаються у Музеї нар. творчості (Київ), Музеї укр. мист-ва (у Львові), Переяслав-Хмельн. істор. музеї та ін. Художні образи, втілені митцем у мармурі, граніті, бронзі, дереві, відзначаються реаліст. пластикою фактури.

Тв.: портрети Т. Шевченка (1950), П. Чайковського (1953), П. Верни, Б. Хмельницького (обидва – 1954), Л. Толстого (1955), арсенальця М. Піарка (1957), робітниці трикотаж. ф-ки ім. Р. Люксембург О. Яценко (1960), М. Гоголя (1963, співавт.), В. Леніна (1964–65) та ін.

В. В. Швець-Машкара

Стаття оновлена: 2001