Андрійчук Кесар Омелянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрійчук Кесар Омелянович

АНДРІЙЧУ́К Кесар Омелянович (09(22). 03. 1907, с. Латанці Брацлав. пов. Кам’янець-Поділ. губ., нині у складі с. Тростянець Тиврів. р-ну Вінн. обл. – 07. 08. 1958, с. Тиврів, нині смт Вінн. обл.) – поет. Чл. ВУСПП (1927), СПУ (1934). Закін. Одес. ІНО (1931). Літ. діяльність почав у 1927, коли в одес. «Червоному степу» вперше було надруковано його вірш – «21-ше січня», присвяч. пам’яті Леніна. Потім вірші, новели, рецензії регулярно з’являлися на сторінках одес. видань «Чорноморська комуна», «Молода гвардія», «Блиски», «Металеві дні», а також «Зорі» (Дніпропетровськ), «Літературного додатку» (Житомир). 1937 заарештований органами НКВС і засуджений на 10 р. перебування у виправно-труд. таборах. У 1947 звільн. з приписом оселитися у с. Малопіщанка Маріїн. р-ну Кемеров. обл., де викладав у місц. школі рос. мову і літ-ру (1947–51). Реабілітов. 1956. До кінця життя працював у Тиврівській серед. школі.

Тв.: На зламі. Поезії. Х., 1931; Вибране. К., 1957; Подільська сторона. К., 1958; Ловись, рибко: Зб. сатир. творів. К., 1963.

Літ.: Пам’ять на довгі роки: З нагоди 60-річчя з дня народж. К. Андрійчука // ЛУ. 1967, 25 квіт.; Барабан Л. Слово залишилося в дорозі // Там само. 1968, 27 серп.; З порога смерті… Письменники України – жертви сталінських репресій: Кесар Андрійчук // Там само. 1991, 9 трав.

О. Г. Мусієнко

Стаття оновлена: 2001