АНДРІЙЧУ́К Михайло Омелянович (21. 11. 1927, с. Нехворощ Андрушів. р-ну, нині Житомир. обл. — 01. 11. 2020, Хмельницький) — художник-графік. Член НСХУ (1964). Заслужений художник УРСР (1987). Закін. від­діл. графіки Київ. худож. ін­ституту (1962, майстерня станк. графіки О. Пащенко та І. Селіванова). 1960 працював кер. образотвор. студії для дорослих та викл. дит. худож. школи при картин. галереї ім. К. Айвазовського (Феодосія); від 1962 — на Хмельн. худож.-вироб. комбінаті: чл. худож. ради, голова худож. ради, гол. художник. Учасник респ. та всесоюз. ви­ставок. Персон. ви­ставки: Хмельницький — 1977, 1995, 1998, Чернівці — 1978, Камʼянець-Подільський — 1979, Київ — 1982, м. Нетішин Славут. р-ну Хмельн. обл. — 1998. Твори зберігаються у Бердян., Горлів. та Запоріз. худож. музеях, Донец. картин. галереї, Запоріз. крає­знав. музеї, Києво-Печер. нац. істор.-культур. заповід­нику, Київ. літ.-мемор. музеї Лесі Українки та ін. У творах А. широке узагальне­н­ня, монум. пластичність зображе­н­ня по­єд­нується з природністю і простотою сприйня­т­тя натури, точністю реаліст. спо­стережень, виразністю і метафоричністю деталей.