Андрійчук Тарас Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрійчук Тарас Михайлович

АНДРІЙЧУ́К Тарас Михайлович (15. 02. 1961, м. Феодосія, нині АР Крим) – живописець, монументаліст, графік. Чл. НСХУ (1999). Закін. живописне відділ. Одес. худож. уч-ща (1987, викл. М. Голюшев, С. Крижевська, В. Алікберов). Від 1987 працює художником-оформлювачем у Хмельн. худож.- вироб. майстернях Худож. фонду СРСР (нині Худож.-вироб. комбінат при НСХУ) і бере участь у всеукр., обл., регіон., зарубіж. виставках. Персон. – у м. Хмельницький (1992, 1998, 2000), м. Нетішин (1997). Виконав низку монум. творів у Хмельницькому та Хмельн. обл. Твори зберігаються в Нетішин. худож. галереї «Арт-пласт». Для творчості А. характерна філос., морал.-етич. проблематика. Використовує літ., міфол. ремінісценції, реалізм поєднує із символічністю, асоціативністю образів. Характерна риса худож. системи митця – семант. насиченість, багатоплановість деталей як знакових елементів образу.

Тв.: живопис – «На своєму березі» (1987); «Біля дзеркала» (1991); «Шлях до вулкану» (1993); «День народження», «Марина» (обидві – 1995); «Стеблина», «Едіт Піаф: пісня на три такти» (триптих), «Дружина з сином» (усі – 1996); «Аріадна», «Хлопчик, що читає вголос», «Крижане дерево», «Орлеанська діва» (усі – 1997); «Княжна», «Чорні вітрила», «Ольга» (усі – 1998); «Божа діва», «Ліліт» (обидві – 2000).

Літ.: Кульбовський М. З Подільського кореня // Поділля. 1999.

В. М. Голунський

Стаття оновлена: 2001